Заборонена за Союзу праця Гната Ігнатовича нарешті побачила світ
Унікальна праця з історії закарпатського театру нещодавно нарешті побачила світ. Перш ніж дійти до читача, книга відомого актора, режисера й театрознавця Гната Ігнатовича пролежала майже сорок років. І от нарешті працю «Від гасниці до рампи» видали й презентували в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці. Про те, що інтерес до цієї книги надзвичайно великий, свідчить бодай те, що на довгоочікуваний вечір її представлення читачам зібралося чимало представників інтелігенції краю. Презентувала книгу внучка автора, викладач Ужгородського національного університету Олександра Ігнатович. Вона зазначила у своєму виступі, що дослідження було завершене ще 1971 року, але тогочасна влада заборонила його видавати, бо автор ретельно описує і дорадянський театр на Закарпатті. Саме тому книга потрапила до читача тільки тепер. Цікаво, що кошти на видання зібрано родиною Гната Ігнатовича – постаралися сини майстра та його внучка.
Дослідники кажуть, що останнім часом з’явилося кілька важливих праць про театральне мистецтво на Закарпатті різних авторів. Але монографія Гната Ігнатовича, який багато років віддав Закарпатському обласному українському музично-драматичному театру, посідає особливе місце.
Власне, як зазначив у своєму виступі відомий науковець УжНУ Іван Сенько, потребує вивчення й висвітлення і постать самого автора. Адже Гнат Ігнатович – талановита і надзвичайно багатогранна людина. Він працював з Олександром Довженком (зокрема у фільмі «Щорс»), добре знав Леся Курбаса, через що відтак і мав проблеми з радянською владою, примножував славу Закарпатського обласного музично-драматичного театру. Ба навіть був фольклористом, уклавши збірник закарпатських казок. Тож, можливо, хтось із нинішніх науковців, натхненний працею Гната Ігнатовича, візьметься й за дослідження життя та творчості самого майстра.
Лариса РОМАНЮК
