Відео дня: село Грушово з висоти пташинного польоту

Грушово (до 1995 — Грушеве) — село у Закарпатській області, Тячівському районі. Грушово розташоване на правому березі річки Апшиці, що є правою притокою річки Тиси. Є відомості із археологічних джерел, що перші поселення на території села відносяться до середини першого тисячоліття, тобто V—VI століття нашої ери, коли йшло велике переселення народів, у пошуках нових земель. Очевидно, частина переселенців облюбувала гору, на якій росло безліч диких груш, а в низу текли дві чисті річки, і залишились тут на завжди. Вирили перші землянки, потім почали будувати кам’яно – глиняні хатинки, обробляти землю, збирати садовину, випасати худобу, ловити рибу та займатись промислами. Коли виникло село і звідки походить його назва, невідомо. Але існує легенда про виникнення назви села. Коли козаки їхали за сіллю, то тут зупинялись під великою старою грушею, щоб втамувати голод. Тому й назвали це місце Грушеве. Але це, поки, легенда. Село Грушеве та Грушевський монастир на його території вперше згадуються в історичних хроніках як спалені золотоординськими нападниками у XIII столітті, а в 1307 році — як відроджені. Впродовж XIV століття Грушеве належало мармароським воєводам, а від 1404 р. — Грушевському православному монастирю (в 1390 році засновано Грушевське абатство). На думку окремих вчених, монастир у Грушеве міг бути заснований ще в XI ст. — після відходу монголо-татар з Угорщини грушівські монахи скаржилися угорському королю про втрату дарчих грамот (1240 рік). Таким чином, з XIII століття існує письмова згадка. У XVII столітті монастир перетворився на центр першодрукарства «руською» мовою на Закарпатті, але наприкінці століття був знищений єзуїтами. Відродили монастир лише у наш час. З 2006 року в Грушеве постійно проживають монахи. Після знищення Грушевського монастиря єзуїтами село перейшло у власність феодалів Довгаїв. Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram. Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube. Дізнайся першим!