Навесні 2024 року в Одесі було створено амбітну боксерську промоутерську компанію Global Ukrainian Promotion Максим Розенко
З Віктором Мілевським Чемпіон познайомився у травні цього року в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) під час поєдинку Олександра Усика з Тайcоном Ф’юрі. Після оголошення Майклом Баффером результату історичного мегафайту зі здивуванням помітив - Мілевський вже в ринзі вітав Усика з перемогою. Під час нетривалого спілкування Віктор розповів мені про амбітні плани щодо розвитку вітчизняного професіонального боксу та заснування власної промоутерської компанії Global Ukrainian Promotion. З моменту тієї зустрічі минулого 4 місяці. Ми розпитали Мілевського чи не згас його запал, чого він досяг в боксі за цей час і які проєкти планує втілити в життя у найближчому майбутньому.
Скільки грошей потрібно для проведення турніру
- Пане Вікторе, в серпні в Київському палаці спорту пройшов вечір боксу. Його організатор Ігор Фаніян озвучив у медіа, що бюджет івенту склав близько 330 тисяч доларів. Ви брали участь у фінансуванні цього заходу?
- Так, це вже був другий івент в Палаці спорту, де я, так би мовити, “підставив організаторам своє плече”. Перший благодійний боксерський захід відбувся 20 січня цього року. Тоді я надав фінансову допомогу у розмірі 2 мільйонів гривень на його організацію. А вже на самому івенті взяв участь у благодійному аукціоні, метою якого було зібрати 5 мільйонів гривень. 2,5 мільйони гривень збиралися на відновлення школи у Миколаєві, яку розбомбили російські варвари. Ще 2,5 мільйони - на допомогу українській армії: закупівлю дронів, амуніції, а також на інші необхідні речі для патрульної поліції України. Організатори виставили 4 чи 5 лотів, включаючи боксерські рукавички з автографом Володимира Зеленського. Я відчув, що аукціон йде трохи мляво і шансів зібрати такі потрібні кошти для дітей та ЗСУ буде небагато. Тому звернувся до ініціатора та повідомив, що готовий придбати всі лоти одразу. І готовий за них сплатити 5 мільйонів гривень - якраз ту суму, яку необхідно було зібрати. Звісно, справа була зовсім не в лотах, а в тому, що кошти потрібні були на зрозумілі та правильні цілі.
- Тобто, ваша витратна частина склала 7 мільйонів гривень?
- Трохи більше. Також я сплатив гонорари деяким боксерам, які виходили на ринг палацу спорту. Хоча і не мав до них жодного стосунку. Зробив це, бо розумію труд боксерів. Сам все життя з раннього дитинства займаюсь спортом. Поважаю цю важку працю. Тож моя витратна частина по січневому івенту склала майже 8 мільйонів гривень.
- У серпневому івенті допомога була теж відчутною?
- Дайте пригадати… 7 мільйонів я сплатив, щоб закрити питання по оренді Палацу спорту та оплатити масу інших організаційних витрат на шоу. І ще 4 мільйони гривень пішло на оплату гонорарів усім боксерам, які боксували того вечора - як мого нового дітища Global Ukrainian Promotion, так і боксерам Fanian SpartaBox. У цю суму також входили витрати на тренувальний кемп перед поєдинками. Ну і, у зв'язку з тим, що вечір боксу знову був благодійним, то під час заходу, вже традиційно, відбувся аукціон. Я придбав лотів більше, ніж на мільйон. Підсумовуючи, моя витратна частина цього разу склала близько 12 мільйонів гривень. Тобто, фактично оплатив більше 80% від загального бюджету турніру. Якщо не помиляюсь, ще одна компанія надала фінансову допомогу в розмірі близько 1 мільйона гривень.
Global Ukrainian Promotion
- Коли саме виникла ідея відкрити промоутерську компанію Global Ukrainian Promotion?
- Ідея виникла на початку цього року. Я сам цікавлюсь та займаюся боксом. Знаю, як багато в Україні талановитих хлопців та дівчат. Наша школа боксу - одна з найсильніших у світі. Це факт, який визнають усі спортивні експерти світу. Проте, можливість професійно зростати, вдосконалюватись, виступати на міжнародних спортивних аренах отримують, на жаль, лише одиниці. Причини банальні - брак фінансування та відсутність компаній, які інвестуватимуть у бокс з ідеологією. З метою не лише майбутнього комерційного успіху, а з чітким бажанням зробити своїх спортсменів чемпіонами світу або навіть абсолютними чемпіонами. Переконаний, що за наявності правильної підтримки, професійної команди - українці здатні вигравати світові титули. Як це робили брати Клички, Усик та інші наші видатні спортсмени. Адже ми - країна справжніх, стійких та хоробрих воїнів. У жодної людини у світі зараз немає сумнівів у цьому, бо ми щодня доводимо це на полі бою.
- Хто придумав назву компанії?
- У мене є друзі, які із запалом та професійним баченням займаються цією справою. Наприклад, президент WBC Ukraine Микола Ковальчук, який мене познайомив зі світом профібоксу із середини. Микола багато розповідав як влаштований цей спорт. Знайомив з багатьма боксерськими функціонерами, провідними боксерами сучасності та минулого, очільниками світових боксерських організацій, зокрема з президентом найавторитетнішої з них - Маурісіо Сулейманом. Мабуть, Микола і винен у тому, що заразив мене цим вірусом на ім'я “бокс” (сміється). Коли ми бачились, вітались, спілкувались з Едді Хірном, Френком Уореном, Семпсоном Левковичем та багатьма іншими всесвітньовідомими промоутерами, коли вони виводили на ринг своїх боксерів, переважно зі своїх країн, - я подумав: “Ми теж так можемо, ба більше - ми зможемо це навіть краще ніж вони!”.
І це щось у мені запалило, пробудило певний спортивний та підприємницький азарт та інтерес. Так у мене і виникла ідея створити промоутерську компанію, яка б займалась просуванням українських боксерів на світові арени, де вони завойовуватимуть найвищі титули - чемпіонів світу. Як бізнесмену із значним досвідом мені дуже подобається будувати великі компанії, бізнес-системи та структури, які є успішними та максимально ефективними. І, що важливо, які можна масштабувати. Я дивлюсь на такі речі глобально. Виключно у світовому масштабі. Не обмежуючись місцевим чи національним рівнем. Це моя власна філософія - широкого, масштабного світогляду. Тому, я і назвав компанію Global (бо світового рівня) Ukrainian (бо вона наша - українська) Promotion.
- Скільки зараз боксерів на контракті? Які плани на поточний і наступний рік?
- Ми лише почали і зараз на контракті у нас три, я вважаю, дуже серйозних боксери. Один з них досвідчений та недооцінений, бо у нього ніколи не було ні промоутера, ні менеджера, ні справжньої професійної підготовки та команди - це Сергій Радченко. І два молоді та дуже талановиті проспекти: Ярослав Михалушко та Максим Молодан. Сергій свого часу був спаринг-партнером (до речі разом з Ентоні Джошуа) Володимира Кличка та Олександра Усика. За короткий час нашої співпраці він вже завоював світовий титул WBC Silver у бріджервейті. Зауважте, що це другий за значущістю титул WBC після титулу чемпіона світу. Наступний крок - бій за звання чемпіона світу. І, з допомогою Всевишнього, ми його проведемо вже незабаром.
Михалушко став чемпіоном України, завоював титул WBC Ukraine і цієї суботи у Львові проведе бій за титул WBC Youth. Це звання чемпіона світу серед молоді (до 25 років) за версією Всесвітньої боксерської ради. Макс Молодан отримує серйозних опонентів та плавно перероджується з боксера-аматора у професіонала. Адже ми повинні чітко усвідомлювати, що олімпійський бокс та профібокс - це різні види спорту. З різними задачами, цілями, іншим тренувальним процесом, навантаженнями та психологією. Коротше кажучи - ми йдемо за світовими титулами! І, так, ми спостерігаємо за іншими боксерами, яких обираємо дуже уважно, розглядаючи їхній боксерські таланти, які потрібно буде максимально розкрити.
- Топ-5 боксерів, з якими ви би мріяли працювати. І чому?
- Моя мрія, щоб коли це питання задавали будь-якому провідному боксерскому світовому промоутеру - Бобу Аруму, Френку Уоррену, Едді Хірну або Туркі Аль аш -Шейху, всі вони у відповідь називали виключно українські прізвища. Я - український промоутер, тож буду займатися саме українськими боксерами. Завдання-мінімум - довести їх до титулу чемпіона світу. Завдання-максимум - до об'єднання всіх поясів у їхніх вагових категоріях. Тобто завоювати звання абсолютного чемпіона світу, адже справжнім чемпіоном може бути лише один. Тому ці топ-5 будуть точно з України, топ - 3 з яких вже у нас на контракті (посміхається).
- Що взагалі можете сказати про український боксерский ринок під час повномасштабної війни? Те, що боксерські івенти таки проводяться - це вже перемога?
- По-перше, я би не хотів називати це ринком, бо ми маємо справу з живими людьми. З сім'ями, мріями, своїми життєвими ситуаціями, часто нелегкими. Давайте назвемо це українським боксерським бізнес-середовищем. Незважаючи на важкий час, я власним прикладом намагаюсь дати зрозуміти, що вітчизняний бізнес готовий інвестувати в Україну прямо зараз, навіть у спорт! Я певен, що я не один такий у своїх поглядах та прагненнях. Буду постійно спілкуватись із своїми бізнес-партнерами, однодумцями щоб вони теж приєднувались до цієї, я вважаю, правильної і, якщо хочете - шляхетної справи. Нас повинно ставати більше. Ми повинні об’єднуватись навколо ідеї будівництва та створення усього сучасного, кращого ніж у інших країнах. Час ставати першими! І це стосується не лише спорту, а усіх сфер економіки та життя українців. Звісно, я продовжуватиму допомагати ЗСУ та інвестувати у розвиток нашої країни. Повертаючись до спорту, - я вже довгий час підтримую на регіональному рівні дитячий спорт в цілому, це футбол, бокс та хоккей. Адже все починається саме з дітей. Це наше майбутнє. І зараз багато в чому саме від нас залежить, яким буде це майбутнє, що зробимо ми для майбутніх поколінь.
- Що корисного для себе почерпнули з мегафайту Усика з Тайсоном Ф’юрі у Ер-Ріяді вже як промоутер?
- Я дійсно надихнувся! Був щиро радий привітати Олександра з перемогою відразу після оголошення суддівських записок. Мрію у недалекому майбутньому провести настільки ж яскравий, чи не так… - ще яскравіший івент, але у нас, в Україні.
- Ваша група компаній «ОНК» є постачальником електроенергії та природного газу для вітчизняних підприємств. Тому, наостанок запитання, яке зараз хвилює багатьох українців: які ваші прогнози на зимовий сезон? Що буде з електроенергією та газом в Україні взимку?
- З газом ситуація більш прогнозована. Він залишається у достатній кількості у підземці. Також у нас достатньо високий рівень видобутку. А у випадку форс-мажору є можливість імпортувати газ з інших країн - партнерів. Ситуацію, коли російськи варвари “лупануть” по трубі ми зараз не розглядаємо, адже цей ризик мінімальний. Тому що цим рішенням вони просто зруйнують усі “мости” з Європою.
Що стосується електроенергії, то противник вже довгий час чомусь помилково вважає, що удари по критичній інфраструктурі дозволять їм посіяти хаос серед українців. Тому і б’ють по електростанціям і підстанціям. Керівництво нашої країни зробило гарний крок, надавши можливість отримувати кредити на пільгових умовах під закупівлю обладнання для альтернативної енергетики. Зараз в Україну в промислових масштабах завозяться сонячні панелі, газові установки, вітрові станції - так званні “вітряки”, накопичувачі, які акумулюють електроенергію та генератори. Це дозволяє значно знизити ризики “блекаутів”.
Ще одна позитивна тенденція - за останній рік ми значно скоротили час на відновлення інфраструктури та електропостачання після ракетних ударів. Противник продовжує “лупити” по критичній інфраструктурі, але ми достатньо швидко відновлюємо нашу енергетичну систему. Тобто, українська енергосистема швидко відновлюється, паніки серед українців ці удари вже не викликають. Українці - сильний народ і ми обдаровані Всевишнім швидко адаптуватись та пристосовуватись до будь-яких викликів. І на військовий театр дій ракетні удари по критичній інфраструктурі жодним чином не впливають. Коли ці вандали усвідомлять, що немає сенсу витрачати дороговартісні ракети на завдання ударів, які не досягають жодних з їхніх стратегічних та навіть тактичних цілей, вони перестануть їх наносити. Це не матиме жодного сенсу.
