Щороку у п’ятницю за тиждень до Воскресіння Христового вірники греко-католицьких храмів району здійснюють центральною вулицею Міжгір’я хресний хід, що символізує тернистий шлях Ісуса Христа, який привів Його до страшних мук — розп’яття на хресті.
Цьогорічне святе дійство за традицією розпочалося в Поточині біля храму Воскресіння Ісуса Христа. За присутності численних священнослужителів, вірників владика Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік, який і очолив священний хід, урочисто провів освячення церковних дзвонів, подякував парафіянам за фінансову підтримку у їх придбанні.
Впродовж трьох годин з молитвою на вустах пройшли страсним шляхом Спасителя віруючі. Символічний хрест з терновим вінком почергово несли люди старшого віку, молодь, учні, працівники освіти, культури, медицини, представники влади. Останню, 14 зупинку із занесенням хреста до храму Божого, зробило духовенство.
На кожній зупинці священики почергово читали святе Євангеліє, послання від Бога, проповідуючи страсний шлях Ісуса Христа до розп’яття Його на хресті і до Його Воскресіння. Кожну святу проповідь підсилювала молитва до Бога “Отче наш...”, яку виголошували всі учасники ходу. Остання зупинка символізувала перенесення Тіла Спасителя до гробу. Під церковні дзвони встановлювали хрест перед Божим храмом священики.
У парку Пресвятої Богородиці із святими словами до вірників звернувся парох храму святого Архистратига Михаіла, декан Міжгірського деканату протоієрей Федір Славець. Зокрема, о.Федір говорив про те, що через молитви Хресної дороги ми просимо спасіння в Ісуса Христа. Також він подякував за участь у святому дійстві всім священнослужителям, парафіянам і особливу вдячність виголосив преосвященнійшому владиці Мілану, який вже 12 років поспіль бере участь у Хресній дорозі в Міжгір’ї. Отець Федір також не обминув увагою і представників влади, які постійно долучаються і сприяють церкві у проведенні такого заходу.
З наступаючим Воскресінням Христовим тепло привітав владика. — Нинішня Хресна дорога нашого Спасителя дала можливість нам подумки перенестися до Єрусалиму і пізнати тернистий шлях Ісуса Христа — сказав він і закликав усіх до милосердя і терпіння один до одного.
З Божим благословенням владики Мілана покидали святий храм миряни і несли його до своїх осель з надією на поміч і спасіння Боже.
