Наближеність вітрогенеруючих об'єктів до кордону з ЄС, свідчать про те, що видобуті потужності можливо будуть експортноорієнтовані.
Таку обґрунтовану думку висловила Оксана Станкевич-Волосянчук, екологиня громадської організації "Екосфера" та доцентка кафедри зоології Ужгородського національного університету у подкасті на Українській правді.
За словами пані Оксани, компанія "Френдлі Вінд Технолоджі" на вершинах Карпат планує побудувати декілька великих вітропарків загальною потужністю понад 520 МВт. Тобто це буде кілька великих вітропарків по 100 вітроустановок. Фактично мова йде про концентрацію потужних вітрогенеруючих об'єктів потужністю понад 100 МВт.
"Тут не йдеться про енергозабезпечення самої області, тому що це більша потужність, ніж Закарпаття споживає під час пікових навантажень. Наміри збудувати їх ближче до кордону, свідчать про те, що ці потужності будуть експортноорієнтовані на ЄС. І все це відбуватиметься ціною знищення високогір'я Карпат", - зазначила Оксана Станкевич-Волосянчук.
Екологиня додає, вони не проти зеленої енергетики, не проти розвитку вітроенергетики і навіть не проти експортоорієнтованості об'єктів електрогенерації, але це не повинно відбуватися шляхом заміщення глобальними будівельними майданчиками, найцінніших природніх екосистем на Закарпатті.
"Це полонинський хребет, найвищі вершини полонинського масиву: Лютянська Голиця, полонина Руна, полонина Боржава (турецький проект). Інші місця, поки що не є відомі. Це якраз території, де досі збереглися субальпійські екосистеми.
Субальпійські луки - це унікальні ландшафти для України, і порушивши їх, ми втратимо репрезентативність цих територій, бо такі екосистеми є лише у Закарпатській області. Вони ізольовані від урбанізації, там немає доріг, збудувати їх дуже важко, власне ця ізольованість і допомогла зберегти цінні для природи території", - каже Станкевич-Волосянчук.
Якщо брати досвід інших проектів у східних Карпатах, то вони є поодинокі в Польщі, у Львівській області. Але там вони розміщені не на високогір'ї і на вже урбанізованих землях, де була інфраструктура, дороги і землі були або після газовидобування, або після інших робіт, тобто мають зовсім іншу природну цінність.
"Проекти, які пропонуються на Закарпатті, є "бульдозерними" - вони потребують масивних земляних робіт, залучення сотень одиниць високогабаритної техніки, будівництва доріг і так далі. Не зруйнувавши частину екосистеми, зробити цього неможливо. У нас в Україні ці проекти впроваджуються не за усталеною європейською практикою", - каже доцентка.
В Європі перед тим як планувати будь-які енергетичні проекти, спершу вивчають потенціал, чого не було зроблено тут.
"У нас досі немає атласів вітрів, ми не можемо сказати чітко, де є вітри в Закарпатті, тому одразу, не питаючи думки експертів, науковців, було вибрано найвищі хребти, де за логікою, точно має бути вітер. В Європі, як правило, спочатку вивчають вітропотенціал, потім атлас вітрів накладають на мапи особливо цінних природніх територій і тоді вже обирають ті місця, де є вітер і де буде мінімальна шкода для екосистем. На Закарпатті цього зроблено не було", - каже Оксана Станкевич-Волосянчук.
За словами Станкевич-Волосянчук, тут більше зіграла роль політична воля, адже є повне сприяння реалізації цих проектів. А думка науковців не те, що не береться до уваги, а навіть дратує як інвестора, так і зацікавлених осіб у реалізації вітропарків на високогір'ї.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
