Священника Мукачівської греко-католицької єпархії Петра Павла Ороса, який був вбитий радянським міліціонером, зарахують до лику блаженних. Урочиста беатифікація відбудеться 3 травня 2025 року у селі Білки.

Як йдеться на сторінці Мукачівської греко-католицької єпархії, 19 грудня 2024 року повідомили про дату та місце урочистої беатифікації (проголошення блаженним) отця Петра Павла Ороса, священника Мукачівської греко-католицької єпархії, який був вбитий радянським міліціонером.

Урочиста Беатифікація Петра Павла Ороса відбудеться 3 травня 2025 року у селі Білки. Це буде перше в історії Закарпаття проголошення блаженним саме на нашій Срібній Землі. Урочистість очолить Його Еміненція Кардинал Гжегож Рись, архієпископ та митрополит Лодський (Польща), член Дикастерії Божественного культу та дисципліни Святих Тайн. 

Нагадаємо, що 5 серпня 2022 року Папа Франциск прийняв на аудієнції кардинала Марчелло Семераро, Префекта Дикастерії в справах визнання святих, під час якої затвердив для проголошення декрети цього відомства, що стосуються деяких беатифікаційних процесів, серед яких на першому місці був Слуга Божий Петро Павло Орос.

Біографічна довідка

Петро Орос народився 14 липня 1917 р. у с. Бірі (Угорщина) в сім'ї греко-католицького священника. Втративши батька в 1919 році разом із братом Іваном та мамою, переїхали в с. Березники Свалявського району, де проживав дідусь, отець Кирило Раковський. У 1921 році родина Оросів переїхала в Керецьки. В 1926 році, маючи 9 років Петро Орос залишився круглим сиротою — померла мати. Невдовзі Петра забрала на виховання родина о. Сабова із Скотарського. У 1937 році Петро закінчив гімназію у Хусті і цього ж року вступив до Хустської Духовної семінарії, яку успішно закінчив у 1941 році.

28 червня 1942 р. прийняв ієрейські свячення. Свою душпастирську діяльність розпочав сотрудником у с. Великі Ком'яти Виноградівського району. 19 грудня 1944 р., за свідченням о. Стефана Бендаса, Владика Теодор Ромжа передбачаючи наступні утиски з боку радянської влади та розуміючи необхідність переходу єпархії у підпілля, в якому може загинути й сам, таємно висвятив Петра Ороса на єпископа. 1946 р. призначений на вільну парафію у селі Білки.

У 1948 р. місцеві органи влади вдаються до різних методів впливу, щоб схилити о. Петра на перехід до російського православ'я. Йому, як і всім іншим священникам, які не поступилися своїми переконаннями, заборонили виконувати душпастирську працю. Але він залишився вірним своєму покликанню, продовжував підпільно зі своїми вівтарними братами оо. Іваном Маргітичем, Іваном Романом та Іваном Ченгері таємно обслуговувати греко-католицьких вірників Іршавщини й Виноградівщини.

Непокірність священника дратувала можновладців. На початку 1953 р. його заарештували й відправили до Ужгорода, у слідчий ізолятор КДБ, де він перебував під арештом понад два тижні. Влітку 1953 р. поблизу Імстичівського мосту міліціонер намагався заарештувати отця Петра, але йому пощастило зникнути між верболозом. Повертаючись з Імстичівського монастиря, в якому підпільно відправив Службу Божу, біля мосту на річці Боржаві, вперше пролунали за ним два постріли. Та цього разу мимо. У постійній небезпеці, без відпочинку, сну та надійного притулку для отця Петра наближався трагічний день мученицької смерті.

Напередодні празника Успіння Пресвятої Богородиці, 27 серпня 1953 р., в с. Великі Ком'яти він відслужив велелюдну Святу Літургію, сповідав, причащав. Того самого дня вирушив пішки на залізничну станцію в с. Сільце. Тут його заарештував міліціонер і повів у напрямку с. Заріччя. Поблизу хреста пролунали два постріли — о. Петра було вбито. Тіло розстріляного відвезли до моргу Іршавської лікарні, через кілька днів потай від людей закопали між терням поблизу села Кам'янське. Пізніше останки відкопали працівники міліції та КДБ і вивезли в напрямку Іршави.

Фото зі сторінки Мукачівської греко-католицької єпархії.

• Петро Павло Орос
• беатифікація
• блаженні
• Мукачівська греко-католицька єпархія