Сьогодні у нього ще не день народження, а завтра - вже ні. А все тому, що наш славетний земляк, всесвітньо відомий футболіст Йожеф Сабо народився 29 лютого. І в нього, до сожаленью, день народження - тільки раз на чотири роки ...
На особистому календарі метра вітчизняного футболу вималювалася красива, ювілейна цифра - 70. Більшість з нас таким і представляє Йожефа Йожефовича - солідним і поважним. Між тим, в Ужгороді живуть і ті, хто пам'ятає його іншим - невгамовним хлопчиськом, з яким вони ганяли м'яча на подвір'ї у дворі поблизу робочих бараків. Саме про це - стаття, яка опублікована в свіжому номері газети «Європа-Центр» і яку ми пропонуємо увазі наших читачів.
Йожеф Йожефович Сабо. Заслужений тренер України.
Народився 29 лютого 1940 в Ужгороді.
Вихованець заводської команди (Ужгород).
Перший тренер Золтан Дьерфі.
Ігрова кар'єра: «Хімік» (Калуш 1957 р.), «Спартак» (Ужгород, 1957-1959), «Динамо» (Київ, 1959-1969), «Зоря» (Луганськ, 1970), «Динамо» (Москва, 1971-1972).
Чемпіон СРСР: 1961, 1966-1968 рр..
Володар Кубка СРСР: 1964, 1966 рр..
Фіналіст Кубка володарів кубків: 1972.
У першій збірної СРСР провів 40 матчів, забив 8 м'ячів. У олімпійської - 7 (1).
Учасник чемпіонату світу-1966 (4 місце).
Бронзовий призер Олімпійських ігор-1972.
Тренерська кар'єра: «ЗОРЯ» (Луганськ, 1977), СКА (Київ, 1978), «Дніпро» (Дніпропетровськ, 1978-1979), «Динамо» (Київ, 1993-1994, 1995-1996, 2004-2005, 2007) .
Головний тренер збірної України: 1994 (вересень-листопад), 1996-1999.
Віце-президент ФК «Динамо» (Київ) 2000-2007.
З 2009 року заступник голови комітету ФФУ по національним збірним України.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (1999) та ІІ (2004) ступенів.
