Як відомо, з 1 березня в Ужгороді проїзд у міських маршрутках подорожчає на 30 копійок. Перевізники аргументували це браком коштів на ремонт наявного та купівлю нового транспорту, а також зростанням цін на пальне.
Проїзд дорожчає, а обслуговування пасажирів не покращується. Навіть навпаки, часто водії грубіянять пасажирам, особливо пільгової категорії, часто довго чекають на кінцевих зупинках, щоб заповнити маршрутку, не задумуючись над тим, що на решті зупинок також чекають люди.
Та повернемося до цінової політики з пасажироперевезенням. Ще наприкінці осені 2010 року вартість проїзду в міському транспорті піднялась до 2 гривень. Але такий різкий перепад від 1,50 грн. не залишив байдужою громадськість, і міська влада була змушена обговорити з перевізниками це питання. І вже 1 лютого 2011-го ціна складала 1,75 грн. Але ця угода з перевізниками тривала лише два місяці, і вже з 1 квітня було встановлено тариф 2 грн. У невеликому Ужгороді ціна за проїзд з 1 березня 2013 року вже перевищить її рівень у великих містах, до прикладу, у сусідньому Львові чи в Києві, де до потрібного місця доводиться їхати більше десятка кілометрів. Рішення про підвищення тарифу було прийнято на засіданні виконкому Ужгородської міськради 23 січня. Такою була реакція влади на звернення ПАТ «Ужгородське АТП-12107» та ГО «Асоціація пасажирських перевізників міста Ужгорода».
Пригадується, з підняттям ціни на маршрутки до 2 грн. влада нам обіцяла покращення умов пасажирських послуг. Цього не сталося, а вже маємо зростання тарифу на 30 коп. Щоправда, тепер ніхто вже й не говорить про комфорт. А він на міському транспорті не витримує жодної критики. Зранку добиратись на роботу, в університет чи школу – суцільний стрес. Особливо це стосується маршруток, які їздять на БАМ та в новий район.
А що вже казати про розклад руху, якого водії майже не дотримуються! Графік у маршутників мотивується наповненістю автобуса. Він, що називається, вилами на воді писаний, бо для мешканців міста щовечора залишається загадкою, «чи приїде остання маршрутка». З цим ніби вже почали боротись — на прохання Асоціації перевізників було надано дозвіл на встановлення камер відеоспостереження на кінцевих зупинках пасажирського транспорту. Ці роботи обіцяють виконати до 1 квітня. Відтак Асоціація перевізників та міська влада матимуть можливість контролювати графік руху маршруток. А що з цього вийде — побачимо згодом.
Якби з підняттям ціни зросла і якість перевезень та повага з боку водія маршрутного таксі, то це було б по-європейськи. Натомість спостерігаємо зовсім інше — агресію і злість з боку водіїв, які псують настрій пасажирам. До прикладу, автор цього матеріалу неодноразово була свідком того, як водії просто проїжджали повз стареньких на зупинках. Але не тому, що немає місць. Той же маршрутник на наступних зупинках набирав школярів та студентів, які заплатять… Чи несуть якусь відповідальність за таку роботу водії? У січні минулого року в Ужгороді звільнили 11 водіїв маршрутних таксі. Головна причина — порушення трудових угод. Перш за все, ті недотримувались графіку руху. Того ж 2012 року двох перевізників позбавили ліцензій на два маршрути, про що повідомив заступник ужгородського міського голови Юрій Беляков. Уже на початку нинішнього звільнено двох водіїв.
Рішення підприємців, які надають послуги з пасажирських перевезень, про звільнення водіїв пов’язані зі скаргами ужгородців до міської влади і відтак — з більш суворим контролем Служби пасажирських перевезень за роботою перевізників. Так, 24 вересня минулого року під час проведення заходів з попередження аварійності на пасажирському транспорті в Ужгороді інспектори ДАІ затримали мікроавтобус з людьми, яким керував водій «під мухою». Чим могла закінчитися така поїздка, страшно й подумати.
Після 1 березня наша область стане однією з найдорожчих у пасажирських міських перевезеннях у західному регіоні. А в Британії, до прикладу, з січня 2013 року мають право безкоштовного проїзду в автобусах безробітні. З такою ініціативою виступили найбільші перевізники країни. Для безкоштовного проїзду в автобусах їм видають спеціальні картки. Естонці, зареєстровані в реєстрі мешканців Таллінна, теж бешкоштовно користуються громадським транспортом з початку цього року. Їм просто необхідно придбати спеціальну електронну картку. Мерія Таллінна виділила на цей проект 12 млн. євро. Може, й нам варто перейняти досвід європейських країн?
