Упродовж трьох років в області зареєстрували близько 80 випадків захворювання серед тварин. У 2026 році вже підтверджено два випадки, один із них — у Мукачівському районі.
Як повідомили у Закарпатському центрі контролю та профілактики хвороб, у 2025 році сказ діагностували у 18 тварин: семи котів, п’яти собак, п’яти лисиць та однієї кози.
Фахівці відзначають зростання частки так званого «міського» сказу — з 9,5 % у 2023 році до 22,2 % у 2025-му. Також збільшилася частка свійських тварин серед усіх випадків: якщо у 2024 році вона становила 47,5 %, то у 2025-му — вже 72,2 %.
В умовах війни контроль за поширенням сказу ускладнений. Серед причин — зростання кількості безпритульних тварин та обмежені можливості регуляції популяції диких хижаків.
Сказ — це гостре особливо небезпечне інфекційне захворювання, яке викликається нейротропним вірусом роду Lyssavirus. Хвороба уражає центральну нервову систему, спричиняє розвиток енцефаліту і без своєчасного лікування є смертельною.
Джерелом інфекції є дикі та свійські хижі тварини. Передача відбувається контактним шляхом — найчастіше через укуси або потрапляння слини інфікованої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Людина також може інфікуватися під час зняття шкури з трупів хворих тварин, зокрема лисиць.
Сприйнятливість людей до сказу становить 100%. Без проведення специфічної профілактики хвороба завершується летальною. Єдиний ефективний спосіб запобігти розвитку хвороби — своєчасна специфічна профілактика: введення антирабічної вакцини та, за показаннями, імуноглобуліну. В Україні антирабічна допомога надається безоплатно.
Небезпечними є укуси та ослинення тваринами, контакт із безпритульними або дикими тваринами, а також укуси домашніх улюбленців без щеплення. Фахівці наголошують: вакцинація домашніх тварин та оральна імунізація диких хижаків залишаються ключовими заходами стримування поширення сказу.
