
З початком весни велике занепокоєння в закарпатських рятувальників, екологів та громадськості викликають пожежі через загорання сухої трави. А головна їх причина – людський фактор.
Закарпатці активно беруться за впорядкування та очищення своїх присадибних обійсть, городів, дачних ділянок. Безперечно – справа необхідна й корисна, але до того моменту, коли постає питання: «Куди ж дівати зібраний мотлох?». Та, попри численні застереження фахівців МНС щодо обережного поводження з вогнем під час весняно-польових робіт, що з року в рік пропагуються через друковані та електронні засоби масової інформації, на жаль, наші люди нічого кращого не можуть придумати, як знищити вогнем. Причому, де нагребли сміття, там і палять: неподалік будівель, парканів чи інших об’єктів. Ще більш ліниві не обтяжують себе зайвим клопотом: зібранням і знесенням сухотрав’я, опалого листя й чагарників до купи, а просто підносять сірника і спостерігають поки вигорить.
А полум’я, також, прагнучи весняних “розваг” та ще й підхоплене вітром, прямісінько “несеться” на будинки та інший домашній крам, не гребуючи нічим, що трапляється на шляху.
Так, цьогоріч у с. Солочин Свалявського району та с. Ільниця, що на Іршавщині, господарі позбулися надвірних споруд. Коли б не вчасна допомога місцевих рятувальників, то родини могли б залишитися без житлових будинків. А причиною пожеж стало просте спалювання сміття поруч з будівлями.
Через порушення правил пожежної безпеки при спалюванні сухої трави у селі Дюла, що на Виноградівщині, було знищено 200 кущів елітного винограднику. А у Великій Доброні Ужгородського району загорілися відходи виробництва на місцевому підприємстві.
За два вихідні дні з чиєїсь «легкої» руки згоріло 3 дачник і один будівельний вагончики, спричинивши їх власникам збитків на 15 тисяч гривень.
Неодноразово доводилося вогнеборцям рятувати від знищення й автозаправочні станції. Під час спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, дим і вогонь здатні стати причиною короткого замикання ліній електропередач.
А в с. Заріччя Іршавського району вогонь знищив чотири метри газопроводу середнього тиску. Причина – необережне поводження з вогнем під час спалювання трави місцевими мешканцями.
Буває й таке, що у вогняну пастку потрапляють і самі винуватці стихії. У кращому випадку відбуваються травмуванням, а у гіршому – траурним маршем. Так, минулорічної весни у селищі Королево на Виноградівщині, спалюючи сміття, загинула літня жінка. А на Перечинщині отримав суттєві термічні опіки 51-річний місцевий мешканець.
- Останнім часом спалювання сухостою, сміття та пожежі, спричинені безконтрольністю цього процесу, набувають дедалі загрозливіших масштабів, - коментує ситуацію начальник УМНС України в Закарпатській області Мирослав Щербей. Так (станом на 04 квітня), закарпатські вогнеборці уже 137 разів мчали до місця «прибирання» за допомогою відкритого вогню. Економічні втрати від них складають близько мільйона гривень. Для порівняння, упродовж усього 2010 року таких виїздів було 80.
- Донедавна хвилею цих пожеж були охоплені переважно низинні райони (приміром, м. Ужгород та Ужгородський район, Мукачівщина, Берегівщина та, Виноградівщина), однак по мірі потепління вона поширилася й на гірську місцевість. На Тячівщині вже зафіксовано 5 випадків спалювання сухостою. До неї вже приєдналися мешканці Міжгірського і Рахівського районів.
- Ще один важливий аспект: в більшості випадків у горе-любителів чистоти не вистачає мужності зізнатися, що саме їхні дії стають причиною некерованого вогняного дійства, і вони просто “зникають” з місця події. А може ще й тому, що бояться відповідальності й відповідних штрафних санкцій, які їм гарантує адмінкодекс України. На спалювання сухої трави повинен бути дозвіл органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища. За самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф в сумі від 170 до 340 грн, а на посадових осіб від 850 до 1190 гривень.
- Через людську недбалість, особливо при сухій і теплій погоді, об’єктами пожеж подеколи стають не лише сухотрав’я, чагарники, будівлі, але й лісові угіддя, що можуть призвести до непоправної екологічної шкоди. Вигорівший ліс – це знищена флора і фауна, на відновлення якої знадобиться не один десяток літ. Днями, через необережне спалювання чагарників на відкритій території, ледве не загорілися лісові угіддя в районі с. Підгірне на Іршавщині.
- На жаль, не лякає наших людей і той факт, що спалювання сміття, сухостою забруднює навколишнє середовище, знищує родючий шар землі на 2-3 роки, саме стільки часу потрібно на його відновлення.
- Варто нагадати і про сміттєзвалища, - продовжує очільник закарпатських рятувальників Мирослав Щербей. Стихійний вогонь поруч них може призвести до справжнього екологічного лиха. Процес горіння на таких звалищах супроводжується цілим букетом отрут і токсинів. Відомо, що вони згубно впливають на людський організм, викликаючи ракові захворювання печінки і щитовидної залози. Цього року місця збирання відходів ще не горіли, а от минулих вогонь навідувався на смітники Хустського, Рахівського, Ужгородських районів.
Вкотре рятувальники звертаються до всіх закарпатців із застереженням і проханням: перед тим, як починати прибирати територію приватного обійстя чи підприємства варто ще раз подумати про можливі негативні наслідки, і якщо виникають найменші сумніви щодо безпеки, то краще багаття не розкладати, тоді ні здоров’я, ні кишеня не постраждає…