Кінги, мондени, дутиші, німки, павичі, поштарі – минулої суботи й неділі обласний центр перетворився на справжнє царство голубів.
В ужгородському СЦД «Ювентус» понад 40 своїх пернатих улюбленців представили 27 закарпатців. Сюди вони «злетілися» з Ужгородського, Перечинського, Виноградівського, Берегівського, Свалявського та Мукачівського районів.
48-річний Іван Каптур із села Олешника на Виноградівщині голубів розводить з другого класу. «То мені шовґор подарував. Він мав шість миколаївських голубів й одного мені віддав», – пригадує чоловік.
Нині в колекції Івана Юрійовича – 150 голубів. На виставку привіз 12 найліпших і найунікальніших: «Маю кінгів, монденів, англійських дутишів, поштових… Є і один рідкісний закарпатський вертун. Живуть біля хати у вольєрах, гуляють на подвір’ї, вони декоративні, ніде не літають. Сусіди, як проходять біля дому, все зупиняються помилуватися ними. Їдять мої голуби кукурудзу, просо, соняшник. Щоб були здорові, даю їм багато сої».
Іван Юрійович розповідає, що таке хобі приносить йому не стільки прибуток, як душевне задоволення. Найбільше пишається своїми американськими та німецькими кінгами і монденами. Зізнається: найбільше мороки з м’ясистими кінгами, схожими на маленьких курочок. «Тяжкі як фрас! Від того яйця часто б’ють», – каже пан Іван.
На виставці можна було не лише милуватися птахами, а й купити пернатих. За монденів просили 500–600 грн. Павичі коштували дешевше – від 100 грн. Огрядні якобіни з «шаллю» навколо голови – за 400 грн. Кінги та дутиші – 300–400 грн, поштарі – від 100–200 грн. Ціна, кажуть голуб’ярі, залежить від якості, року та країни «випуску», результативності у змаганнях (у спортивно-поштових голубів), зовнішнього вигляду і унікальності пернатого.
Крім птахів миру, закарпатцям показали ще й пухових та гігантських європейських курочок з господарства ужгородця Василя Полончака. Сам птахівник розповів, що змалку захоплюється саме курми, хоч голубів теж тримає. Чоловік навіть жартує, що, імовірно, в минулому житті сам був… куркою! Сьогодні має 20 порід цих птахів, а на виставці продемонстрував вісім.
Найбільше закарпатців зацікавили саме кури-брами заввишки майже метр. Ці «пташки» важать 5–7 кг, а потрапили до нас із далекої Індії. Втім, як зауважив пан Василь, брами на закарпатських господарствах – рідкість. «Так само, як і кури-пуховки, – розповів птахівник. – Замість пір’їного покриву у них пуховий. А їхнє м’ясо має чорний, а не звичний для нас червоний колір. Ці породи – з Південного Китаю. Своїх пуховок я привіз з Німеччини та Нідерландів».
Поки птахівник розповідав про курочок, білі й руді пуховки в клітці куняли, нагадуючи кроликів. І не дарма: за легендою вони тому такі пухнасті, бо схрещені саме з… кроликами. Неподалік заховалися декоративні в’єтнамські кохінхіни і більш звичні для закарпатського ока мілфреди. Дітвора ж була у захваті від веселої подружньої парочки декоративних качок-мандаринок, які показали справжні пристрасті: вони то обіймалися, то «чубилися».
Як і птахи миру, курочки – задоволення не з дешевих. Середня їх вартість на виставці становила від 250 до 1500 грн.
Олена Панько, газета "Старий Замок"
