У селі Шаян Хустського району Закарпаття половина із 220 будинків — дачні. Тут відпочивають українські політики, правоохоронці та зірки шоу-бізнесу.
Шаян за 14 км від Хуста. На території села є три свердловини з гідрокарбонатною мінеральною водою. За складом вона схожа на єсентуки та боржомі. Навколо населеного пункту ліс.
Шлях із райцентру до Шаяна добротний, без вибоїн. При в’їзді до села два санаторії — ”Вісак” та ”Шаян”. Навпроти — оздоровниця Міністерства внутрішніх справ.
— У нас побудувалися переважно кияни, — каже місцевий Юрій Сита. Ремонтує у дворі автомобіль. — Міліцейські та військові чини, спортсмени, бізнесмени, депутати. Зірок шоу-бізу мало — хіба що Ян Табачник із Тетяною Недєльською та Іван Попович.
Показує на високий будинок із червоної цегли за кам’яною огорожею навпроти. Це дача колишнього керівника МВС 55-річного Миколи Білоконя.
— Білоконь — єдина порядна людина, — веде далі. — Дав на мєсний садочок 80 тисяч гривень. Більше із багатих дачників ніхто нічого для села не зробив. Давно його тут не було — років п’ять. Тільки жінка Люда приїжджала. А це недавно Микола появився. Кажуть, знову дав селу якісь гроші. Наказав, щоб ями на дорозі позасипали.
Дача Миколи Білоконя займає майже 1 га. Обгороджена 2-метровим парканом. В одному з вікон видно золотавий самовар, поряд — чорний абажур нічної лампи. Кватирки напіввідчинені.
— Микола тиждень тому поїхав до столиці, — каже Юрій, інший сусід Білоконя. Прізвища не називає. — Відпочивав тут із жінкою і дочкою місяць. Уперше за останні п’ять років приїхав. Він же при старій владі у Москві ховався. Мав там бізнес.
Юрій каже, родина екс-голови МВС приїхала на Закарпаття ”мерседесом”.
— Раньше жінка Люда на ”лексусі” їздила, а зять — на червоній ”мазді”. Микола із Людою тут і шашличок жарили, і по селу гуляли. Причому без охрани. Під ручку, вдвойом. Обустроїли собі навпроти будинку город, — показує на грядки, обнесені дротом. — Помідорчиків насадили, перчику. Микола казав, хоче курник построїть і курей розведе. Їм це нравиться.
Селяни розповідають, що на будівництво цієї дачі 2004 року наймали місцевих у дві зміни. За день платили по 50 грн. Вантажівки з будматеріалами супроводжували міліцейські чини. Ходили чутки, що роботою керував тодішній начальник закарпатської міліції Василь Варцаба.
— Через ліс навпростець — дача Плюща, — пояснює Юрій. — Він зараз відпочиває із жінкою й дочкою. Приїхали на чорній ”тойоті”. Плющ завжди до мене взимку приходив і любив дивитися, як я колю порося. Казав, що в них смалять не так. Використовують папороть, чи що.
Дача Івана Плюща, екс-спікера Верховної Ради, розташована одразу за санаторієм ”Шаян”. На балконі мансардного поверху сохнуть рушники. З протилежного боку будинку на ґанку лежать штабелі дров. Навпроти — невелике озеро, молодий сад.
Місцеві розповідають, що ця територія раніше належала санаторію.
— А потім кілька гектарів розділили між собою багачі з Києва, — каже 70-річний Іван Степанович. — Тепер у розпорядженні оздоровниці зовсім мала територія. На решті стоять приватні дачі. Плющі часто гуляють пішки по Шаяну. 2000 року Івану Степановичу хтось порадив попити цілющої шаянської водички. Той приїхав сюди і вирішив збудувати тут хату. Потім привів сюди решту друзів-політиків. У тому числі Ющенка. Правда, Віктор Андрійович тут дачі не має.
З іншого боку центральної вулиці обійстя артиста Яна Табачника і його дружини Тетяни Недєльської. Великий двоповерховий кремово-білий будинок називають ”Гніздом голубки”. У дворі лежать дошки, стоїть темно-сіре авто ”Шкода Фабія”.
До воріт виходить високий чоловік. Називається Андрієм. Каже, працює тут будівельником:
— Узимку Недєльська наказала нам поміняти всю пластмасову сантехніку на нєржавєйку. До того ж відправила на Київ меблі, бо в столиці помилилися і привезли м’які частини іншої расцвєтки. Буває, їй люстра не нравиться, часто все міняє.
За кілька метрів від маєтку артистів — невеликий будинок. Вікна й балкони заквітчані. Місцеві кажуть, ця дача належить Катерині Ващук, депутату Верховної Ради.
— Це ж сваха Петра Симоненка. Ви що, не знали? — говорять будівельники. Троє чоловіків навпроти заливають фундамент. Кому належатиме будинок, не знають. — Петро Миколайович раньше останавлювався у готелі чи санаторії, тепер тільки у свахи отдихає. Буває тут обично раз у рік.
— Більшість шаянських дач належать політикам, колишнім військовим, чиї прізвища не надто відомі на слух, — розповідає Юрій Сита. — А нам вигода з того. Доки багачі будуються, селяни мають роботу. На стройках у Шаяні роблять не лиш мєсні, а й із сусідніх Велятина, Вишкова. До кризи було ще вигідніше, бо кияни скуповували будинки за космічні суми. А мєсні собі купували наполовину чи на третину дешевші будинки в сусідніх селах. Два роки тому і земля більше цінилася: сотка стоїла 5–6 тисяч доларів. Тепер і за 3 тисячі за сотину продати участок майже нереально.
