З 1 січня 2013 року до підпункту 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України внесено зміни до значення поняття «розміщення відходів». В новому трактуванні розміщення відходів – це постійне захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях.
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, а також юридичні особи, що не займаються підприємницькою діяльністю. Це бюджетні установи, підприємства, громадські організації та ін.
Суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігають відходи до їх передачі на утилізацію та захоронення, з 1 січня 2013 року не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів. В договорі визначається час, коли суб’єкт господарювання повинен передати комунальним або спеціалізованим підприємствам небезпечні відходи (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи, тощо) на утилізацію та захоронення.
Якщо у господарюючих суб’єктів відсутній договір на утилізацію відходів, а вони тимчасово зберігають такі відходи, в тому числі небезпечні (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), вони є платниками екологічного податку.
