Закарпатська Маня годує все село (ФОТО)

Не секрет, що літні люди, після виходу на пенсію, нерідко потерпають від самотності. І невідомо, що більше страждань їм завдає – набуті болячки чи брак спілкування. Але це аж ніяк не стосується Марії Федорівни Голені, з якою випадково довелося зустрітися на одній із зелених окраїн міста. Бабуся була не одна – на узбіччі асфальтової дороги спритно стригли щелепами кущі її незмінні подружки – коза Маня і ще молоденька кізонька Золушка. -Першим ділом, коли ранком устаю,- каже баба Марія,- іду до хліва напоїти тварин. До свіжої води обов»язково додаю трохи крупно змеленого пшеничного або ж кукурудзяного борошна. Від такого пійла кози здоровіші і добре дояться. Щодня з двох надоїв від Мані баба Марія отримує більше чотирьох літрів молока. Парене, козяче молоко вельми пасує до кулеші. Та господарка воліє його створожити, щоби на вихідні спекти сирний пиріг для своїх домочадців. Козяче молоко від баби охоче купують сусіди й молоді жінки, які готуються стати матерями. Та й для новонароджених, каже, – це найкраща їжа, звісно, після материнського молока. Адже козяче молоко у п'ять разів швидше перетравлюється від коров'ячого, містить у півтора рази більше вітаміну А, який в організмі маляти ще не утворюється самостійно. І старшим людям воно корисне, бо допомагає від безсоння, нетравлення шлунку. Правда, для цього його добре розводити криничною або ж джерельною водою. Споживаючи таке молоко, про діатез, алергію чи кишковий бактеріоз можна забути. Нахвалюючи кіз і їхнє безцінне молоко, баба Марія мимохіть згадала і про свої трудові довголіття за швейною машинкою, і про те, як доньок самотужки вивчила і поклала на ноги. Хвалити Бога, зараз усі вчені й здорові. От тільки би в країні порядку було більше, щоб люди роботу мали. Хрумкаючи зелені пагони, кози й самі наче прислухалися до роздумів баби Марії. Хоч їм ті порядки й робота ні до чого – їм аби лиш трави й кущів було вдосталь. Такі вони, кози.