Весь час жити з острахом, що будинок може розвалитися, не кожен би зміг. Та декому доводиться. В області, за даними прес-служби Закарпатської облради, є 135 житлових будинків, котрі віднесені до категорії застарілих або ж аварійних.
Правда, як пояснив один із працівників управління житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА, більшість із цих 135 будинків є саме застарілими, а не аварійними. Отже, ситуація не така драматична. А поліпшити її має «Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2011-2014 роки», котру обласні депутати прийняли на останній сесії.
А от з’ясувати, де саме знаходяться у нашому краї 135 будинків, які є застарілими або ж аварійними, журналісту «Замку» не вдалося. У відповіді на наш інформаційний запит в управлінні житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА повідомили, що… не моніторять адреси цих споруд (?!).
Аварійними у нашому краї нині вважаються й деякі нежитлові приміщення. Їх в області облікують в управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА. А на загальноукраїнському рівні єдиним реєстром аварійних приміщень, а також споруд та інженерних мереж займається науково-дослідний інститут будівельного виробництва (НДІБВ).
За інформацією, котру «Замку» надали в управлінні регіонального розвитку, містобудуванні та архітектури, нині на обліку в НДІБВ із Закарпаття рахуються 2 об’єкти цивільної оборони. Тобто ті приміщення, котрі призначені для захисту від надзвичайних ситуацій (у тому числі – й на час воєнних дій). Та нині бомбосховища самі небезпечні для людей. Їм присвоєно категорію «непридатний до нормальної експлуатації». До слова, обидва – на балансі Львівської залізниці, знаходяться на станціях Батьова та Мукачева.
Із міста над Латорицею, до речі, у списку НДІБВ числиться й один із мостів через залізницю. Та, як пояснив заступник міського голови Мукачева Ігор Радиш, на берегівській трасі мостова споруда над колією насправді є не аварійною, а такою, що потребує реконструкції. Частково її вже провели.
Також на обліку в НДІБВ із Закарпаття перебувають очисні споруди Чізай (Берегово), а ще – ужгородські каналізаційні мережі та насосна станція.
У списку аварійно-небезпечних будівель та споруд опинився й відомчий гуртожиток у селі Ратівці (Ужгородський район). Як поінформувала голова Ратовецької сільради Тетяна Андрусь, у будинку живе 12 сімей. Нині приміщення передають із балансу підприємства сільській радй. А відтак його віддадуть у приватну власність мешканцям. Голова сільради зазначає, що не назвала би будівлю аварійною – жителі, мовляв, привели її до ладу.
Саму ж інформацію про виявлення проблемних споруд у регіоні збирають спеціальні комісії райдержадміністрацій. Поки що найсвіжіші дані про аварійні приміщення на своїй території надали Ужгородський та Міжгірський райони. В останньому такими визнали каналізаційно-очисні споруди райцентру, що на вулиці Хустській.
На Ужгородщині ж аварійними, за останніми обстеженнями, визнано клуби у селах Вовкове, М.Геївці, Червоне, Палло, Оріховиця та Ірлява. А в Андріївці проблемним є й приміщення початкової школи. Діти туди не ходять на науку з минулого року. Правда, як повідомили у відділі освіти та у справах національностей Ужгородської РДА, навчання припинили не через аварійність приміщення, а через малу кількість учнів. Нині дітлахів підвозять шкільним автобусом до Ірляви та Середнього.
Яка ж доля приміщень, котрі визнали аварійними? Це залежить від можливостей місцевих бюджетів. Будівлі можна або відремонтувати, або знести. Інших варіантів не існує. НДІБВ, зазначимо, лише веде реєстр проблемних споруд. А відповідальність за них – на власниках приміщень. Грошей на реконструкцію будівель, традиційно, вистачає не завжди.
