У Львівській області таку програму зараз готують, а от на Івано-Франківщині програми не розробляли, а відразу взялися за втілення ідеї в життя. Побудувавши сотні ГЕС в гірських районах, кажуть, можна зменшити енергозалежність держави. Але якщо ці плани все ж виконають, то туристичному потенціалу, рідкісним річковим видам риб і карпатським річкам - кінець, переконані екологи та науковці.

 

Більшість із запланованих для будівництва ГЕС будуть ставитися до так званих дериваційні. Принцип їх роботи наступний: воду з гірської річки скидають в трубу, через яку вона буде текти від декількох сотень метрів до декількох кілометрів, після чого потрапить на агрегат, розташований нижче за течією, буде крутити турбіну, а потім її скинуть назад в русло річки. При проектуванні цих гідроспоруд не особливо беруть до уваги рекреаційну привабливість і навіть заповідний статус території. Адже, на погляд тих, хто сьогодні педалює будівництво таких ГЕС, ніякого негативного впливу ці споруди ні на навколишнє середовище, ні на рекреаційний потенціал мати не будуть. «Дериваційні (їх ще називають прируслові) міні-ГЕС фактично не впливають на навколишнє середовище і не втручаються в природні процеси: використання води немає (її відбір і випуск ідентичні), не вплинуть ці споруди та на зариблення річок», - говорить начальник Львівського обласного управління водних ресурсів Андрій ЗАВЕРБНИЙ. За його словами, трохи гірше з так званими греблі ГЕС, адже для їх роботи необхідно затоплювати територію. Не вплинуть ГЕС і на туристичний потенціал, переконаний Андрій Завербний. «Я припускаю, що навіть будуть туристи, які захочуть подивитися на роботу міні-ГЕС. Вважаю, що це може бути об'єктом туристичного огляду ».

 

 З цим не згодні екологи. «Взагалі ідея гідроенергетики у світі не нова і досить випробувана. Але, скажімо, якщо взяти за приклад Австрію, то там робота над розробкою та будівництвом ГЕС триває 6-10 років - будівництву передують роки розрахунків і досліджень, щоб максимально вписатися в природні умови, зменшити вплив на навколишнє середовище, врахувати всі можливості. У нас же робота над узгодженням будівництва триває місяцями, може бути півроку, - каже представник ГО «Екопоступ», аспірант кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Ільчишин. - У наших реаліях підбирають не ті місця, де будуть мінімальні ризики і не матимуть впливу на навколишнє середовище. Підбираються місця, максимально продуктивні для роботи турбін з максимально великим перепадом висот. Не враховуються критерії природно-територіальних умов, геологічної будови. Будівництво дамб і гребель, відбір значної кількості води в дериваційних ГЕС і те, що потім цю воду скидають під тиском в іншому місці - все це може призвести до порушення рівноваги і до того, що русло річки зміниться, що може спричинити за собою зрушення і ерозійні процеси - а це вже сьогодні одна з найбільших проблем Карпат ».

 

 Будівництво міні-ГЕС, безсумнівно, вплине і на біорізноманіття. Постраждає і червонокнижні веснянка, і лосось дунайський, занесений до Червоної книги, та струмкова форель - кандидат до переліку зникаючих видів, і харіус європейський - вид, вписаний не тільки до Червоної книги України, але і визначений як що знаходиться під загрозою у всій Європі.

 

 «На річці пробійна у Верховинському районі, де вже побудована дериваційні ГЕС, заходи рибоохорони - це решітка такої величини, що від попадання в трубу зможе вберегти хіба що людину. А ось риба, мальки та інші живі організми, які потраплять туди, будуть буквально розмелені турбінами », - говорить Анатолій ПАВЕЛКО з ГО« Бюро екологічних розслідувань ». - Зокрема, турбіни знищать види, які очищають воду. Так бути не повинно. Адже в ЗУ «Про Червону книгу України» написано, що червонокнижним видам повинна створюватися можливість для розмноження у природних умовах - вони повинні відтворюватися і жити в природному середовищі, тому що це передбачає сталий розвиток. Згадайте, як це було в радянські часи - тоді зариблення проводилося, а коли почався занепад в 1990-і роки, то про запуск у водойми мальків просто забули. Так може статися і тепер: зупиниться робота ГЕС, почнуться фінансові труднощі і т.п., і про розведення риби ніхто навіть не згадає.

 

 Ще більше ризиків при будівництві каскаду ГЕС гребельних: якщо під час чергового паводку в гірському регіоні верхній з дамб не витримає, то всі інші будуть падати, як складене в ряд доміно. Масштаби такої катастрофи, руйнування і людські жертви, до яких це призведе, неможливо навіть уявити.

 

 Місцеві жителі в обіцянки, що нібито «побудують у вас ГЕС - і всім буде добре», не вірять. Так само, як і не вірять, що ГЕС буде забирати не більше 20% річкового стоку, як обіцяють інвестори. «На Білому Черемоші вже поставили міні-ГЕС, яка в трубу забрала повністю всю воду, а от у руслі її вже немає. Залишилися одні лише камені. Пересох і водоспад Гук, який був на річці на цій ділянці. Він просто зник », - говорить депутат Верховинського районного ради Івано-Франківської області Іван МАКІВНІЧУК. Інвесторам люди не вірять, адже, кажуть, бізнесмени у нас господарські, і душа у них буде хворіти, якщо труба буде стояти напівпорожній, а повз неї будуть текти по руслу неспійманих кіловати. Разом з тим контролюючі органи можуть проводити перевірку лише раз на рік, тільки в робочий час, та й то попередивши про свій візит за два тижні ... А хто ж тоді буде берегти річку в інший час?

 

 Ставлення забудовників до гірських водойм видно і за якістю труб, які лежать, готові до установки, каже депутат Верховинського районної ради: «Труби заляпані мазутом. Коли ГЕС запрацює, весь цей мазут потрапить в річкову воду », - говорить він. Не вірять і в те, що ГЕС захищатиме від паводків: «На річці пробійна Верховинського району, де, будуючи ГЕС, обіцяли, що прокладені вздовж русла річки труби будуть виконувати протипаводкові та берегоукріплюючі функції, береги вже підмиті, а труби почали руйнуватися», - каже Анатолій ПАВЕЛКО. В інших же селах, де будівництво вже почали, розповідають місцеві жителі, за берегоукріплення навіть і не бралися: «У сусідньому селі людям обіцяли, що трубу будуть прокладати вздовж дороги над руслом, щоб вона захищала дорогу від води. Але коли дійшло до справи, то ніяких берегоукріплень навіть і не намагалися зробити: труби прокладали там, де їм легше, де коротше, а не над дорогою », - каже пані Уляна з ініціативної групи жителів села Красник, які виступають проти будівництва ГЕС в їхньому селі .

 

 Всього у Верховинському районі планують побудувати 34 гідроелектростанції. Зокрема, на річках Чорний і Білий Черемош, про красу яких в піснях писав Володимир Івасюк. На цих територіях зараз активно розвивається туризм - і водний (Чорний Черемош серед любителів сплавів вважається кращою і в той же час найскладнішою рікою), і піший - через села, в яких тепер планують будівництво, проходять піші маршрути на Чорногірський хребет з його горами Смотрич , Піп Іван і Говерлою. За словами депутата Верховинського районного ради Івана Маківнічука, в районі зараз є 300 зелених садиб, готових приймати туристів. «Якщо річки забудують численними кілометрами труб, ГЕС, опорами, то район втратить свою рекреаційну привабливість», - констатує Іван МАКІВНІЧУК.

 

 Зате досить приваблива перспектива для підприємців - власників міні-ГЕС: якщо порахувати витрати на виробництво одного кіловата і не враховувати вищеперелічених наслідків для природи і регіону, то гідроенергетика і дійсно є одним з найдешевших способів виробництва енергії. А продавати цю енергію в мережу будуть не просто за ринковою ціною, а (вдумайтеся!) за зеленим тарифом, який у декілька разів перевищує вартість одного кіловата для споживача. Таким чином, зрозуміло, чому десятки інвесторів разом кинулися отримувати дозволи, завозити труби і заміряти землю під майбутні електростанції в Карпатах, створюючи чергову зону екологічного лиха.