Закарпатських дітей лікують музикою та малюванням (ФОТО)

Ми ще важко сприймаємо думку – як це можна лікувати за допомогою олівців чи пензля, музики чи ароматів. Тим не менше, світ прогресує, наука розвивається, і все частіше традиційні методи лікування чи реабілітації відходять на другий план. Спеціалісти кажуть: хворіємо більше від постійних стресів, перевтоми, збудження. І пігулками тут не завжди зарадиш. У таких випадках і справді все частіше в нагоді стають альтернативні, часто – незвичні методи, які, водночас, доводять свою ефективність. Серед таких і арт-терапія – зцілення мистецтвом. Її практикують і в маленькому Закарпатті, і сьогодні наша детальніша розмова про це. Дитячий спеціалізований санаторій «Малятко», що в Оноківцях поблизу Ужгорода, завжди чимось вирізнявся. Принаймні для мене, автора цих рядків. Головний лікар Галина Мороз спільно з педагогом-організатором закладу Софією Будник спокою не дають (у доброму сенсі цього слова) – вони завжди вигадають щось незвичне, часто проводять свята і найнезвичніші культурні та мистецькі акції, і все це «подають» під таким «соусом», що в мене нині навіть думки відмовитися немає, коли запрошують на чергове свято. Беру дітей і всією родиною їдемо в «Малятко» – немає сумніву, що і дітям, і дорослим там буде весело. Власне, тому я й не здивувалася, коли керівник закладу розказала про зцілення мистецтвом. «Ми вже з рік як запровадили певні методи арт-терапії, – розповідає Галина Мороз. – Для чого це потрібно? У першу чергу для адаптації дитини у новому колективі: ви лише уявіть, до нас приїжджають дітки з віддалених населених пунктів, їм важко розлучатися на тривалий час із родиною, і така терапія нерідко є справжнім порятунком – вона зближує, об’єднує дітей». Новий спосіб зблизитися Проводить заняття з дітками прекрасний організатор, член Російської асоціації арт-терапевтів Ужгорода Софія Будник. Вона розкриває секрети реабілітації мистецтвом: «Основна увага при проведенні корекційної арт-терапії приділяється ставленню дитини до своєї діяльності, своїх малюнків, гри на музичних інструментах тощо. І в цьому контексті головне завдання вихователя спрямоване на відбір прийомів зцілення для кращого формування мотиваційної сфери у дітей». Софія додає, що арт-терапію як методику нерідко використовують у комплексі з медичною реабілітацією дітей із захворюваннями органів дихання (приміром, гра на конкретних музичних інструментах). Застосування цього виду терапії підвищує пізнавальну активність дітей, сприяє руховому розвитку, концентрує увагу. «Корисними та доцільними подібні методи є у діток, які часто хворіють: такі малюки нерідко відірвані від своїх ровесників через недуги, їм важко буває знайти спільну мову, а, приміром, малюнок, створений разом, одразу допомагає зблизитися, відчути дружню підтримку тощо», – додає спеціаліст. Стрес та невпевненість – на папір Наразі, як розповідає С. Будник, у санаторії «Малятко» найчастіше використовується групова арт-терапія. Найпоширенішими її методами, що використовуються у санаторії є: створення спільного малюнка, а також мандал (узор, вписаний у коло. Дитині пропонують вписати свої мрії, проблеми у коло; з огляду на них психолог робить діагностику, що відбувається з людиною), акватипія (малюнки, створені водяними фарбами), монотипія (вид арт-терапії, що дає можливість домалювати випадковий відбиток фарбою). Для чого ці методи? Виявляється, вони допомагають вирішити низку завдань. «Перше й основне – це виховання. Фактично такими методами ми сприяємо моральному розвитку дитини, допомагаємо їй глибше зрозуміти себе, свій внутрішній світ. За допомогою малюнка будуються доброзичливі стосунки з вихователем, лікарем, а відтак народжується довіра та бажання виправити якісь проблеми», – розповідає Софія Будник. Також завдяки заняттям з арт-терапії покращується самооцінка дитини, нерідко зникають неадекватні форми поведінки. «Ще одне завдання, якого ми досягаємо, використовуючи такі методи – психотерапевтичне, – додає головний лікар оздоровчого закладу Галина Мороз. – «Лікувальний ефект» досягається завдяки створенню атмосфери тепла, доброзичливості, визнання цінності особистості іншою людиною. При цьому виникає відчуття психологічного комфорту, захищеності, радості, успіху. В результаті дитина йде із санаторію більш врівноваженою, позитивно налаштованою до довколишнього світу, а це, повірте, нерідко схиляє в майбутньому дитину до надання переваги правильним, добрим вчинкам». Малюнок як розповідь про інтереси дитини У всій цій розмові варто сказати про ще один важливий бік арт-терапії, який до того ж цікавий для застосування у дітей. Мова про те, що за допомогою зцілення мистецтвом можна визначити інтереси дитини, її уподобання, а відтак – розвивати їх. Бо ж нерідко виходить – «спить» у людині великий музикант чи художник, і за все життя про це ніхто й не довідається. «Арт-терапевти надзвичайно вагому роль відводять такому завданню цього методу, як діагностиці, – додає Софія Будник. – Фактично арт-терапія дозволяє отримати відомості про розвиток та індивідуальні особливості дитини (у даному випадку говоримо навіть про дитинку, яка оздоровлюється у нашому санаторієві). Цей коректний спосіб спостереження за дитям дає можливість краще дослідити його інтереси, цінності, побачити внутрішній світ, неповторність, особисту своєрідність». А відтак, з’ясувавши нахили та зацікавленості, можна допомогти малечі розвивати їх: завдяки використанню різних форм художньої експресії складаються умови, за допомогою яких кожна дитина переживає успіх у тій чи іншій діяльності, самостійно справляється із складними ситуаціями. При цьому розвиваються почуття власної гідності, самоповаги. Діти вчаться вербалізації емоційних переживань, відкритості в спілкуванні», – додає спеціаліст. P.S. Говорити про нові методи реабілітації, лікування можна багато. ЦЕ – лише перша стаття, ознайомча. «Закарпатка» досліджуватиме все нове й розказуватиме про це своїм читачам. Наразі ж можемо додати ще одну цікаву деталь. За словами Галини Мороз, у майбутньому в санаторії «Малятко» планується відкриття окремого кабінету арт-терапії, що дозволить отримувати кращі результати у діагностиці та реабілітації дітей, котрі часто хворіють.