В прес-клубі “Нове Закарпаття” про особливості державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання-2010 журналістам розповідав начальник управління освіти Ужгородської міської ради Володимир Огар.
Отже, в Ужгороді маємо 1015 випускників 11-х класів, проте лише 964 з них зареєструвалися учасниками ЗНО. Саме зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься в нашому місті на базі 5 навчальних закладів: лінгвістичної гімназії ім. Т.Г. Шевченка, ЗОШ №№ 6 і 19, гімназії та обласної школи-інтернату. Для кожного предмета вже визначено, де його складатимуть, але конкретно який учень потрапить у котре з приміщень - невідомо: розподіл здійснюється Регіональним центром ЗНО (а наш розміщений в Івано-Франківську) шляхом випадкового вибору через комп’ютер. До речі, хто з якихось поважних причин не встиг зареєструватися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, в тому ж таки Регіональному центрі зможе це зробити пізніше. Звісно, випробування ці випускники проходитимуть окремо.
Як і минулого року, для проведення громадського контролю на ЗНО допускатимуть спостерігачів, щоправда, ті повинні зареєструватися й отримати відповідний дозвіл РЦ в Івано-Франківську. Якщо спостерігач вийшов із аудиторії (максимальна наповнюваність її, до слова, - 15 учнів), назад його вже не пустять. Прозорість же всієї процедури забезпечать у буквальному розумінні прозорі запечатані скриньки, в яких завдання вноситимуться в аудиторію і тут-таки відкриватимуться й наугад витягатимуться. Вже написані роботи (без прізвищ авторів, а з кодами замість них) так само у присутності учнів опечатуватимуть. Таким чином суб’єктивний фактор при оцінці ЗНО виключається. Коли журналісти спитали Володимира Івановича, чи виправдало зовнішнє незалежне оцінювання покладені на нього надії, він сказав: загалом так, але, на його думку, наші школярі психологічно часто не готові до ЗНО, бо раніше не проходили тестових випробувань. Зараз у 9-х класах ввели державну підсумкову атестацію, що є своєрідною репетицією для серйозніших іспитів, але не завадило б ввести екзамени й раніше. А щодо такого недоліку ЗНО, як нівелювання значення оцінок в атестаті (доходило до абсурду: у квітні-травні минулого року деякі школярі не відвідували уроків узагалі, займаючись тільки з двома-трьома репетиторами), то він виправлений, зараз атестат знову має велику вагу для абітурієнтів.
Журналістів цікавили й інші освітянські теми. Зокрема законність співбесід чи випробувань при прийнятті до школи першачків. Виявляється, коли йдеться про звичайний навчальний заклад, усіх дітей, чиї батьки написали відповідні заяви, мусять зарахувати без усяких “якщо”. З єдиною умовою: повинна бути довідка про стан здоров’я та проведені необхідні щеплення. Без цього в колектив приймати не мають права. А от гімназії, ліцеї, школи з поглибленим вивченням певних предметів можуть і відмовити, якщо дитина не пройшла випробування (тільки ті, що офіційно затверджені управлінням освіти) або не витримала конкурсу.
Пояснив Володимир Іванович і ситуацію навколо НВК, зокрема “Ялинки”. У 1970-1980-ті роки різко зменшилася кількість дошкільнят, і щоб не закривати й не втрачати призначені для них заклади, частину їхніх приміщень віддали під НВК, забравши початкові класи з переповнених шкіл. Тоді це був правильний крок, який дозволив зберегти будівлі за освітянами. Та зараз ситуація змінилася з точністю до навпаки: народжуваність зросла, і вже в садках не вистачає місць, а до шкіл демографічна хвиля ще не докотилася. Відтак, не закриваючи навчально-виховні комплекси, замість нових першокласників у них набиратимуть додаткові групи дошкільнят (за останні кілька років таких довелося відкрити 31). І ту ж “Ялинку” ніхто не ліквідовує, дітки, котрі почали в ній учитися, там і отримають початкову освіту. “Я розумію батьків, котрим хочеться мати навчальний заклад якомога ближче до дому. Але все-таки легше трохи далі повести 6-9 літню дитину, аніж 3-річного малюка”. До речі, 94% ужгородських дітей перед школою відвідують дитсадок, і це значно кращий показник, ніж у середньому по області.
Принагідно начальник управління освіти звернувся через пресу до батьків із проханням не влаштовувати помпезних випускних вечорів десь “на стороні”, а провести їх у стінах рідних “альма матер”. Зараз криза, далеко не всім по кишені викинути шалені гроші на шикарні сукні та ресторанні наїдки-напої, тож можна в урочистій обстановці вручити учням атестати в школі і тут-таки накрити для них безалкогольні столи. Щоправда, каже Володимир Огар, із такими закликами вони звертаються до батьків не вперше, проте ті дослухатися до пропозицій поки що не хотіли. А даремно.
