На Іршавщині людей довелося відселяти, а тварин – витягувати з глибини
Вода до вікон першого поверху, затоплені підвали та кімнати, страх за життя – таким запам’ятають паводок останнього місяця року на Іршавщині. Цей район в області постраждав найбільше.
Машину ледь не затягнуло в глибину
А ще вода в регіоні пошкодила майно, залила городи, розвалила кілька будинків. У багатьох ґаздів потонули кури, дрібні свійські тварини та домашні улюбленці. Водії, що на легковиках наважилися заїхати на затоплені дороги, відчули, як їх залізного коня вода затягує у свої глибини. На щастя, таких було небагато – працівники ДАІ вчасно перекрили затоплені ділянки.
На другий день після стихії у те, що все довкола «попливло», навіть не вірилось – із настанням морозу про паводок на Іршавщині нагадували лише «катки», що утворилися через мороз на полях обіч дороги. «Пік стихії припав у ніч із середи на четвер, 9 грудня, – розповідає начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій Іршавської РДА Юрій Химинець. – Загалом, у районі затопило 732 дворогосподарства, а 166 чоловік довелося відселити». «У селі Вільхівка вода на подвір’ях подекуди сягала 2 метрів, – додає начальник гірського рятувально-пошукового пункту в Іршавському районі Віктор Лисовський. – Ми разом із пожежниками працювали на 3 човнах. Людей із домів виносили на руках. Трохи важче було з тваринами». Рятувальники пригадують, що одну з корів довелося тягнути крізь воду на сушу аж 6 людям. Тварина вже мала телитися, тож її господарка дуже переживала, аби це не почалося у воді.
Допекла вода і водіям: на кількох ділянках траси державного значення «Мукачево-Рогатин» асфальт зник під водою. Зокрема, у Сільці на проїжджу частину вилилася місцева Іршавка. «Хочу подякувати працівникам ір-шавської ДАІ за те, що оперативно перекрили затоплені ділянки доріг, – каже Юрій Химинець. – А то, чого доброго, ще якогось відчайдуху на легковій машині вода б знесла з дороги».
Перелило й шлях «Мукачево-Рогатин» у селі Вільхівка. Та люди мали більший клопіт – будинки затопило із осушувального каналу, який впадає до Боржави. Коли кореспондент навідався до села – 11 грудня, вода вже встигла зійти, але ще кілька будинків лишалися у воді. До них без спеціального гумового костюма або ж човна не дістатися ніяк.
Дім пані Магдалини у Вільхівці постраждав чи не найбільше, оскільки розміщений усього за кілька метрів від осушувального каналу. Дамба, що вздовж нього, від води не врятувала. «Уже багато років просимо владу та Облводгосп підвищити її на метр – і жодної реакції. Інший берег каналу не розчищений, – бідкається господиня. – Тож нас підтоплює фактично 4 рази на рік. Правда, аж так, як тепер – це із 2001 року вперше». За словами пані Магдалини, на першому поверсі будинку вода піднялася майже до метра. Члени сім’ї винесли догори що встигли, але небагато – приміщення затопило за лічені хвилини. Вода фонтаном струменіла з-під підлоги. Жінка обурюється й тим, що першими до її затопленого будинку на човнах припливли не рятувальники, а односельці. Коли паводок скінчився, каже господиня, ніхто оперативно не прийшов відкачати воду із подвір’я та будинку. Довелося це робити відрами. Оскільки котел затопило, в будинку не можна було увімкнути опалення, тож члени родини, коли повернулися до оселі, мерзли. Одразу зазначимо: рятувальники наголошують, що воду можна відкачувати тоді, коли є куди її зливати. Тож треба чекати, поки вона навколо спаде, а вже потім качати її з подвір’я. Люди почасти цього не розуміють, відтак і виникають подібні претензії.
Циганські хати наступу стихії не витримали
За інформацією сільського голови Василя Чейпеша, у Вільхівці затопило 120 дворогосподарств. 60 людей із села, в тому числі 26 дітей, рятувальникам довелося відселити. Хто мав можливість, пішов до родичів. Решта – до лікарні у райцентр. Нині комісія сільради Вільхівки підраховує збитки людей. Це ж роблять у всіх селах, які затопило. Інформацію про завдану шкоду передадуть до райдержадміністрації. А от чи держава щось компенсуватиме, наразі невідомо. Пан Чейпеш додав: аби згадану дамбу вздовж осушувального каналу підвищити на метр, потрібно її і розширити. От з цим, до слова, може виникнути проблема: земля впритул до дамби виділена під городи. Не кожен з власників, особливо – хто зверху по течії, погодиться пожертвувати площею. Та місцева влада Вільхівки, каже сільський біров, таки почне збирати дозволи від усіх людей на розширення дамби. А потім звернуться з цим питанням до її власника – Закарпатського Облводгоспу.
Інше село Іршавщини, в якому рятувальники також на човнах евакуйовували людей, це Кам’янське. Тут стихія кинула виклик ромському табору. Він географічно розташований на низовині, тож вода з Боржави стеклася сюди. Сталося підтоплення, підозрюють місцеві, через жителів села Боржавське (Виноградівщина). Вони нібито самовільно розрили захисну дамбу, аби велика вода довго не затримувалася на їхньому боці. До речі, минулого року правоохоронці навіть порушували за це кримінальну справу. Однак, виявилось, боржавців то не зупинило, вони й після цього пошкодили дамбу (самі вони це заперечують – твердять, дамба прорвалася сама. – Авт.). Відтак постраждали роми у Кам’янському.
«У нас тут 25 хат, майже всі із глини, – розповідає представник табору, депутат сільради Іван Габикан. – У 2-ох розвалилися стіни, ще 5 – у аварійному стані. Тепер люди бояться там ночувати, бо доми можуть розвалитися будь-коли. Найбільше бояться за своїх дітей. Добре, що хоч свиней, яких у нас кілька, вдалося врятувати. А от котів вода понесла».
Нехитрі будиночки, зліплені з глини, нині дійсно не у найкращому стані. До слова, живуть у них по три, а то й більше сімей. Єдине, чим нині тішаться роми, це те, що під час попереднього паводка вони грошову компенсацію від держави отримали. Сподіваються, так буде й цього разу.
П’ятничного вечора, 10 грудня, на Закарпатті був невеличкий мороз. Завдяки цьому рівень води у річках перестав підвищуватися, а потім узагалі почав спадати. Це – плюс. Але є й інший бік медалі – холод може пошкодити промоклі стіни будинків. Люди, у яких вийшли із ладу обігрівальні прилади, мерзнуть…
У тих дворах, де вода зійшла, працівники МНС почали прочищати колодязі. Наразі вода на Іршавщині й далі спадає.
