Із 12 січня на Гаїті сталося одразу 38 землетрусів. До цього 200 років на острові не було жодного підземного поштовху.
— Гаїті знаходився на стику трьох тектонічних плит. Його вважали сейсмічно стійким. Ніхто не очікував землетрусу одразу в сім балів, — каже В’ячеслав Константинов, 45 років, сейсмолог із Києва. — Чому раптом стається землетрус на таких територіях, невідомо. Це питання вивчають.
Останні сильні поштовхи в Карибському морі були 2007-го на острові Мартиніка. Тоді ніхто не загинув.
Вчений каже, що землетруси найчастіше виникають там, де є розломи літосферних плит. Це великі брили земної кори, на яких лежать континенти.
— Із глибини землі піднімається перегріта магма. Ударяє в літосферні плити, і вони коливаються на краях. У центрі плити коливання відчуваються менше, бо в цих місцях ґрунт товстіший. Плити на дні моря тонкі, тому там землетруси трапляються частіше. Їх не завжди помічають, адже вода гасить коливання. Коли поштовхи сильніші за шість балів, виникають цунамі. Так сталося 2004 року біля острова Суматри. Поштовхи сягнули дев’яти балів. Це повна катастрофа. Якби це трапилося на суходолі, жоден будинок не встояв би.
— Відомим вулканічним землетрусом було виверження вулкана Етна в Сицилії 2000 року. Тоді землю трусило 20 днів без упину. Поштовхи мали два-три бали і не несли загрози для людей. Людина спричиняє катаклізм шахтами та катакомбами. Коли в Китаї обвалилася шахта кілометрової глибини, землетрус знищив половину міста Шансі, загинули 300 людей. Схожий стався в Україні в липні 2008-го. Тоді завалилася підводна печера в Керченській протоці. Сила поштовхів — три з половиною бала.
В Україні землетруси можливі в Одесі та на Закарпатті. Донедавна ці території вважали безпечними.
— У 1988 році землетрус стався у вірменському місті Спітак. Його теж називали спокійним. А загинули 40 тисяч осіб. Після цього випадку одеський регіон внесли до сейсмічно небезпечної зони. Крім того, там чимало катакомб. Якщо вони обваляться, то сила коливань зросте до семи-восьми балів. Утішним для Одеси є те, що більшість будинків зроблена з піщанику. Каміння стійке до коливань землі. Обваляться нові райони, історичний центр витримає.
— Панельні багатоповерхівки зовсім не пристосовані до катаклізмів, — каже Віктор Авдієвич, 50 років, член асоціації ”Сейсмічно безпечного будівництва”. Землетрус у Вірменії 1988-го розвалив тисячі таких за 30 секунд. У монолітно-каркасних висотках основна опора йде на колони з металевими вставками, які втримають споруду при вигинах землі. За кордоном у хмарочоси вмонтовують маятники, які гасять сейсмічні хвилі. Вони коливаються разом із будинком, але в іншій амплітуді. Одна така установка коштує 50 тисяч доларів. У нас такого не роблять.
На Закарпатті останній землетрус стався в листопаді 2006 року під Береговим. Сила його була приблизно п’ять балів.
— Можливо, це через кар’єр поблизу Мукачевого, — каже В’ячеслав Константинов. — Хоч при обвалі катакомб не буває потрясінь більше трьох балів. За найближчі 10 років тут може статися землетрус силою вісім балів. Він зруйнує більшу частину міст Ужгорода та Мукачевого. А в Карпатах від нього можуть зміститися перевали, перекриються гірські дороги.
В’ячеслав Константинов скаржиться, що попередити українців про землетрус не вдасться.
— Маємо 36 сейсмостанцій, тоді як у Швейцарії їх понад 200.
