З приходом весни найпалкіші прихильники березового соку розпочинають збір цього напою. Він має більш ніж 30 корисних для організму компонентів.

Особливо багато у ньому вітаміну С і солей калію, магнію й заліза, органічних кислот та ферментів, що покращують кровообіг й роботу кишківника, виводять з організму шлаки. З медичної точки зору пити березовий сік найкраще по 1 склянці 3—4 рази на день за півгодини до прийому їжі.

А от у селах Анталовці та Кибляри, що на Ужгородщині, це ще й додатковий заробіток. Цьому сприяє те, що тут є багато березових гаїв. Сільські мешканці з нетерпінням щороку чекають тепла, аби приступити до збору соку. Якщо неправильно брати сік, можна спричинити загибель дерева. Тому головне — знати основні правила збирання натурального напою. Знавці цієї справи, зокрема, кажуть: слід звертати увагу на погодні умови та стан бруньок на дереві. Якщо вони з’явилися, то сокозбір треба припинити, бо «цілющі сльози» втрачають цінні властивості.

«Точити сік мене навчив дідусь, ще коли я був маленьким, — розповідає «Новинам Закарпаття» місцевий мешканець Михайло. – То була ціла церемонія. Але коли я вперше його спробував, то розчарувався, бо зібраний сік на смак нагадував воду. Але дід переконував, що то сльози берези і що вони цілющі! Сьогодні майже всі безробітні в селі займаються цією справою. Що вдієш — роботу знайти важко, а чимось займатися  треба».

Чоловік радить, що найперше у лісі слід шукати берези, діаметр стовбура яких перевищує 30 см і котрим понад 30 років. При цьому, чим товстіший стовбур, старіше дерево — тим краще і для збирання соку, і для самої берези. У жодному разі не можна збирати сік з молодих дерев, бо ранки на них погано зростаються, дерево може загинути. Отвір краще робити з північного боку дерева. Дехто робить його на висоті 0,5 метра, бо це найзручніше та й банку легше підставити. «Але мій дід казав: на висоті 1,5 метра від землі сік буде смачнішим. Отвір роблю ручним свердлом у напрямку знизу вгору, так, щоб березовий сік вільно стікав униз, — веде далі співрозмовник. — Глибина дірки — не більше 2—3 см, залежно від товщини кори. Біля отвору вставляється металічна пластинка, якою і стікатиме сік. Збирати свіжий березовий сік краще у скляну банку з широким горлом. Пластикові пляшки для цього не годяться, бо додають березовому соку неприємного присмаку. Також не можна брати сік з тих дерев, що ростуть поруч з автодорогою. Такі берези увібрали в себе шкідливі речовини».

Цікавлюся, скільки соку може дати одна береза. Пан Михайло каже: «За день з одної берези можна зібрати не більше 3 л соку. За 6 годин 3-літрова банка має наповнитися. Після закінчення збору треба вийняти трубочку, а отвір необхідно обов’язково замастити мохом, закрити дерев’яним кілочком або замазати «рану» садовим варом. Тоді дерево вбережеться від ушкоджень. Збирання ж більшої кількості березового соку (4—5 літрів) виснажить дерево, й воно може засохнути. Одну берізку можна  «експлуатувати» до 10 років. Я вирушаю за березовим соком вранці, бо тоді він тече інтенсивніше, а ближче до вечора рух сповільнюється».

Поцікавилися, чи потрібен якийсь дозвільний документ для збирання березового соку. Чоловік виявився обізнаним і каже, що збирати березовий сік для себе можна без усіляких дозволів, аби лише не псувати дерева та не сочити молодих беріз. «Натомість, відповідно до Лісового кодексу України, якщо заготовляєш березовий сік на продаж, то знаю, що необхідно отримати в лісництві так званий «лісовий квиток». А як його отримати — мені поки що невідомо», — зізнається.

Директор ДП «Ужгородське лісове господарство» Іван Костів зауважив, що нині на Ужгородщині немає жодної установи, яка б займалася централізованим збором березового соку. Щодо надання дозволів фізичним особам, то люди взагалі не звертаються, бо сам механізм нечіткий та й клопоту багато, додав Іван Васильович.

Як вдалося нам дізнатись, добування березового соку в лісі — це спеціальний вид використання лісових ресурсів, так зване побічне користування. Відповідно до Лісового кодексу України, такий вид діяльності потребує спеціального дозволу – лісового квитка. Тож збирати березовий сік можуть представники організацій, юридичні особи та підприємці, які отримали спеціальний лісовий квиток. Вони сплачують збір за заготівлю соку до місцевого бюджету. За незаконне підсочування дерев накладають штраф залежно від діаметру стовбура дерева та ступеня пошкодження.

До прикладу, якщо діаметр дерева 50 і більше см, то розмір відшкодування вираховують так: 26 гривень за кожен сантиметр. Якщо ж дерево пошкоджене настільки, що можлива зупинка росту, то штрафні санкції вищі – 74—3109 грн. Але ще треба зловити когось на гарячому…

• сік
• береза
• Закарпаття