Юрій Славік, організатор фестивалю середньовічної культури "Срібний Татош" та екскурсовод з багаторічним стажем пояснив, чому на Закарпатті немає стільки туристів, як хотілося б.
За словами чоловіка, зараз в туристичній галузі краю відбувається хаос - фестивалі зароджуються, пропадають, потім знову відновлюються, таким чином організатори їх просто вбивають.
- Людям подобається не тільки пасивно споглядати за архітектурою, якої у нас є багато, але й брати участь у певних дійствах, фестивалях. За 20 років в Ужгороді окреслився основний бренд – сакура. Колись в місті відбувався «Сакура Фест». Потім його закрили, а тепер, якщо і проводять, то дуже неорганізовано, розкидано по місту. Про цей фест часто запитують туристи, тому його треба реанімовувати, - каже Юрій Славік.
- Другий наш бренд - це вино. Фестиваль «Закарпатське Божоле» був чудовою ініціативою, яка з часом пропала, але залишилась в пам’яті людей, - наголошує екскурсовод.
- День Ужгорода. Наше місто можна було б позиціонувати, як одне з найстаріших в Україні. Цими вихідними були ярмарки, але крім того, як щось придбати, там не було чим зайнятись. Те ж саме з «Червеним вином» у Мукачеві – крім їжі і напоїв там нема що робити, кожного разу організатори кладуть велику сцену, яка більшість часу пустує. Ці фестивалі треба чимось насичувати, - пропонує Славік.
- Щось видумувати нема потреби, треба реанімувати те, що було. Ми не до кінця використовуємо потенціал пішохідного центру Ужгорода, що є широким і підходящим для фестивалів. Також не до кінця використовуємо потенціал річки - у 60-х роках були променади на човниках вздовж русла річки. Тепер це дещо відновлено у гумористичній «Регаті», але з цього можна було б зробити набагато масштабніше дійство, - підсумував експерт.
Мukachevo.net
