З роботою у сільській місцевості нині дуже складно. А ось у прикордонному селі В.Паладь, що на Виноградівщині, працею сільчан забезпечує підприємство, яке спеціалізується на будівництві.
Має воно у селі і свій пресовочний цех. Однак нещодавно роботу цього підприємства було паралізовано. Прийшовши вранці на фірму, робітники виявили: зник один з потужних електродвигунів, а ще з трьох його «побратимів» хтось викрав обмотку. Повідомили директора товариства, а вже керівник зателефонував у міліцію.
В.о. начальника Виноградівського райвідділу УМВС Янош Дорчинець доручив зайнятися цією справою старшому оперуповноваженому карного розшуку Ярославу Ониську та працівникам ДІМ. Невдовзі досвідчений оперативник разом із «шерифами» Миколою Максимовичем та Іваном Божаром були у В.Паладі. Директор бідкався, мовляв: взагалі не можуть працювати, адже придбати подібні двигуни досить складно і потрібні значні затрати. Попередні збитки, завдані злодіями, оцінювалися приблизно у півтора десятка тисяч гривень. Груба нічна «робота» невідомців свідчила, що, найімовірніше, сюди навідалися мисливці за металом. Адже мідну обмотку, скоріш за все, здали на брухт. Могли це бути місцеві нероби чи якісь заїжджі «гастролери».
Стражі порядку почали шукати інформацію, яка б дозволила пролити хоч дещицю світла на нічні події. Опитували місцевих жителів, насамперед тих, котрі мешкають неподалік виробничого об’єкта та перевіряли осіб, які вже раніше мали проблеми із законом. І врешті-решт виноградівські міліціонери дізналися, що нічними вулицями зазвичай спокійного села пізно вночі роз’їжджав «Москвич» іжевського виробництва. Швидко з’ясували: такий автомобіль -- у селі тільки один і належить він 32-річному Людвігу. Цього сельчанина міліціонери вдома не застали. Дружина повідомила, нібито чоловік кудись поїхав вранці. Тому Ярослав Онисько зв’язався зі своїми колегами з карного розшуку. Їм належало взяти під пильний контроль пункти прийому металобрухту у Виноградові, а працівникам Державтоінспекції -- обов’язково перевірити легковий ІЖ синього кольору з відповідними держномерами. Таке ж повідомлення надійшло у сусідні райони, зокрема на Берегівщину.
Невдовзі на автодорозі неподалік Берегова наряд ДАІ затримав вказану машину. У салоні, окрім водія, знаходився ще якийсь пасажир, а в багажнику виявилися крадена електрообмотка та двигун із сільського будівельного товариства. Затриманих доставили у виноградівську міліцію, автомобіль опинився на штрафмайданичку…
Виявляється, Людвіг колись був одружений і мешкав у селі В.Береги, що на Берегівщині. Проживав там у родині своєї дружини недовго, та за цей час встиг потоваришувати з на рік молодшим Тиберієм. Невдовзі чоловік порвав із сімейним життям та повернувся додому у В. Паладь. Тут уподобав собі односільчанку, згодом у них народилися діти. Якщо свою попередню дружину Людвіг давно забув, то дружбу з Тиберієм не поривав. Хоча той має досить непросту вдачу, двічі притягався до криміналу, відбував навіть строк у місцях позбавлення волі. І ось, у перший день вересня, колишній «зек» навідався у гості до Людвіга. Випили за зустріч, закусили.
Подальші розваги псувала відсутність грошей. Під час бесіди з гостем господар обмовився про місцеве будівельне товариство. Виробничий процес цікавив його найменше, а от засоби неабияк пригодилися б. Тиберія не треба було двічі вмовляти. Тож уночі вони стареньким «Москвичем» вирушили «на діло». Уже наступного дня, щоб не «світитися» на Виноградівщині, вирішили здати крадене у Мукачеві. Розраховували отримати близько трьох тисяч гривень. Не особливо переймалися тим, яку шкоду завдали підприємству і що чимало людей залишили без роботи. Усі обставини цієї справи нині встановлює слідство.
