15 липня в Києві відбувся круглий стіл «Фонди громад в Україні: нова хвиля» за результатами проекту «Корпоративна філантропія: можливості для розвитку громадянського суспільства в Україні», який реалізовується Українським форумом благодійників.
Ідея щодо впровадження фондів громад не є новою для України. Але, в силу різних причин, вона так і не мала потужного поштовху в Україні. Саме тому метою проекту стало мобілізувати малий і середній регіональний бізнес, а також потенційних приватних донорів; познайомити їх з різними інструментами благодійництва та можливостями розвитку власної стратегії корпоративної філантропії; мотивувати їх підтримувати організації громадянського суспільства через фонди громад.
Треба зазначити, що фонди громади – це незалежна, неприбуткова, благодійна організація, яка діє у чітко визначеній громаді з метою вирішення її актуальних проблем шляхом мобілізації, акумулювання та розподілення місцевих ресурсів (пожертви бізнес-компаній, місцевий бюджет, внески фізичних осіб тощо) через надання грантів.
Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників, відкрила круглий стіл історією питання в Україні. За її словами, вже наприкінці 90-х років, завдяки активній підтримці донорів, почали формуватися громади.
У кінці 2000-х донори почали відходити, а підтримка й досі актуальна. На фоні цього експерти Форуму почали вивчати міжнародний досвід, де активно використовували такий інструмент, як фонди громад (далі – ФГ). Загалом, фонди громад працюють вже майже півстоліття та довели результативність у 1441 громаді у 84 країнах світу. Особливо активними в цьому плані є США та Європа. В Україні можна спостерігати кілька хвиль розвитку громад, проте великого спалаху так і не довелося спостерігати. Експерти намагалися виявити, що бракує для того, щоб «колесо поїхало». Одна із проблем – низький рівень ресурсів для підтримки ФГ (бракує як приватних пожертв від населення, так і підтримки бізнесу). Не спрацьовував елемент залучення місцевих ресурсів. Тоді ініціатори вирішили, що важливо презентувати, «продати» ідею громад активним лідерам та бізнес-середовищу. Протягом 6 місяців було зроблено перший крок до просування фондів громад.
За словами Дар’ї Непочатової, керівника проекту «Корпоративна та приватна філантропія: можливості розвитку громадянського суспільства в Україні», акцент презентацій був зосереджений на бізнесі. Але в ході проекту, стало зрозуміло, що це також унікальна можливість для громадських організацій.
Таким чином, було відпрацьовано 8 пілотних проектів (громади обирались шляхом конкурсу). Головна мотивація для бізнесу взяти участь у конкурсі (оскільки прямої вигоди тут не було) – бажання змінити ситуацію в регіоні, мобілізації громади до самостійного вирішення проблем. Критерії, за якими обирали переможців – активна благодійна діяльність та наявність широких контактів в бізнес-середовищі.
Проект включав кілька компонентів:
1. «бізнес-вечеря», де презентували інструменти корпоративної філантропії, ФГ.
2. відкрита дискусія із громадськістю
3. соціологічні дослідження (на скільки готова громада до фондів громад).
Експертами виступили представники Українського форуму благодійників, які мають практичний досвід в реалізації благодійних проектів. Ключовими висновками, які можна зробити від зустрічі з бізнесом: місцеві підприємці мають досвід в реалізації благодійних проектів, а також існує потреба переходу від хаотичності до системної роботи.
Результатами проекту, за словами Дар’ї, стали: в більшості громад створено ініціативні групи, які мають плани на 3-6 місяців, а також деякі громади вже провели свої перші заходи.
Ірина Демченко, директор соціологічного центру «Соціоконсалтинг», розповіла про результати соціологічного дослідження на предмет готовності громади до створення ФГ. Вона відзначила, що основними передумовами до створення ФГ є наявність чотирьох сильних суб’єктів: бізнесу, третього сектору, влади та ЗМІ (але зацікавлених). Натомість, перешкодами можуть стати фінансово-економічна ситуація, намагання місцевої влади перекласти на ФГ вирішення суто бюджетних проблем, стереотипне сприйняття нового інструменту як чергової афери...
Також пані Ірина зауважила неготовність громадян брати участь у діяльності громадських організацій, «волонтерство – не популярне». Умовами успішності ФГ є прозорість, відкритість, орієнтація на актуальні і реальні проблеми, системність, дистанціювання від політики, якісний інформаційний привід.
Слово також мали представники ініціативних груп із різних міст, де раніше побували експерти проекту, - з Кіровограду, Перечину (Закарпаття), Білої Церкви, Сєвєродонецька, Дніпропетровська. Вони поділилися історіями успіху та першими кроками до створення фонду громад.
Насамкінець виступили експерти проекту. Так Володимир Шейгус, директор програми «Школа фондів громад» ГО ІСАР «Єднання», у своєму виступі відзначив, що попереду ще великий шлях просвіти людей на предмет - що таке фонди громад. Наразі більша ініціатива лунає від громадських організацій. Хоча вражаючим моментом є співпраця із бізнесом – іноді окремо взяті бізнесмени роблять те, що мають робити фонди громад. Він також згадав, що іноді було непросто приїжджати в регіони і бачити людей, які не знають, чого від них очікують. Часом, здавалось «що ми привезли шоу». Тому є велика потреба в тому, щоб розказувати про нові інструменти благодійності.
Яків Рогалін, директор благодійного фонду «Доброта», відзначив, що це не перші спроби на шляху розвитку фондів громад. Йому відомі спроби, які не принесли плодів
Єдиний спосіб «змусити віслюка пити біля води» - викликати у нього спрагу, так образно охарактеризував пан Яків роботу з організації ФГ. Найважливіша навичка – уміти викликати апетит в уже ситого.
Також директор БФ «Доброта» поділився своїми оцінками щодо становища ФГ в Україні:
1. Невігластво в розумінні концепту ФГ – нерозуміння;
2. Патерналізм – уявлення про те, що діяти можна тільки при сприянні влади (але це цілковита профанація);
3. Пасивність – очікування, що хтось інший зробить (властиво для пострадянського простору), бажання тільки роздавати ресурси. Фонди громад - "як бджоли, які роблять 120-150 тис. вилетів на мільйони квітів. Квіти їх би давно отруїли, якби бджоли їх не запилювали. Треба пам’ятати, що єдина місія – це корисність".
4. Песимізм – часто, якщо один раз щось не вдається, люди вважають, що це в принципі не можливо.
5. Профанація – фонди громад будуть видавати за «кишенькові» фонди мерів
6. «Пофігізм» - не звикли працювати на конкретний результат.
За словами експерта, фонди громад – це не тоді, коли великий бізнес жертвує, а коли бідні люди показують приклад багатим. Яків Рогалін наголосив, що благодійність – це вибір.
