З початком осені активізувалися сезонні «палії» – опале листя вони утилізують у вогнищах неподалік житлових будинків. Екологи кажуть: такі самовільні листопали не лише шкодять здоров’ю людини, а й нищать довкілля. До того ж палити рослинні рештки суворо забороняється законом – порушників екологічні інспекції та міліція мають право оштрафувати на кількасот гривень.
Листя, як губка, вбирає всі токсичні речовини, тож під час згорання тонни рослинних рештків у повітря виділяється майже 9 кг мікрочастинок диму. Микола Ващенко, головний санітарний лікар Ужгородської міськСЕС каже, є тут й автомобільні викиди, й окиси вуглецю та азоту, і важкі метали. А разом із листям горить сміття. Тільки «завдяки» поліетиленовому пакету в повітря надходить до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість із яких – отруйні для людини. Учені кажуть: у такому димі є бензапірен – і його аж у 350 разів більше, ніж у сигаретному димі. Тліє пластик, а дим з нього містить канцерогенні речовини, які знижують імунітет людини, посилюють перебіг хронічних і серцево-судинних та онкозахворювань. Горить гума – утворюється канцерогенна сажа й оксиди сірки. Подразнюються очі, носова порожнина, виникають труднощі з диханням, кашель, головний біль. Особливо це відчувають люди, які хворіють бронхітом, бронхіальною астмою, ринітом чи тонзилітом.
На городах рослини господарі нерідко обробляють пестицидами й іншими хімічними речовинами, які також вивільняються в повітря при згорянні. Опале листя є свого роду природною ковдрою для ґрунту. Її спалювання призводить до того, що взимку земля промерзає у 2–4 рази більше. Буває, у вогнища потрапляють фанера, деревинно-волокнисті й стружкові плити, які містять формальдегідові смоли. Якщо матеріали оброблені олійною фарбою – містять ще й свинець. Особливо небезпечним такий димовий коктейль є для малечі, яка грається неподалік.
Самі ж мешканці будинків нарікають, що часто не можуть відчинити вікна помешкань або ж банально висушити на балконі випрані речі. Дихати їдким димом не в змозі астматики, а жінки скаржаться: гуляти з дітьми надворі – зась! Дерева і ґрунт у зоні листяного вогнища обсмалені, тліє всіляке дрантя, меблі, згорають корисні комахи (зокрема сонечка), мікроорганізми, а подекуди навіть звірятка, нищаться корені майбутніх рослин. Дим від вогнищ може надовго зависнути в повітрі. Тоді погіршується видимість на дорогах, зростає кількість ДТП.
Крім того, такі листопали часто призводять до лісових пожеж. Більшість тварин (як-от птахи, зайці) гине, бо не в змозі самостійно покинути місце пожежі. Тож щорічні спалювання в одному й тому ж місці призводять до зміни видового складу.
Піддавати вогню рослинні залишки й сміття суворо забороняє українське законодавство. Порушили вимоги пожежної безпеки в лісі – сплатите від 17 до 170 грн. Якщо через вас сталася лісова пожежа – від 119 до 204 гривень. А за самовільне спалювання листя з кишені доведеться викласти від 170 до 340 гривень. Посадовці заплатять значно більше – від 850 до 1119 грн. Якщо ж палитимете листя на території заповідників – вас оштрафують на суму від 1119 до 1700 грн.
«Замок» поцікавився, чи відбуваються якісь заходи, аби виявити сезонних «паліїв», і скільки штрафів уже накладено. Сергій Баранчик, начальник відділу екологічного контролю, раціонального використання, охорони біоресурсів та природо-заповідного фонду Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, каже, держінспектори з охорони довкілля й далі ловлять паліїв листя та сміття, проводять рейдові перевірки з участю правоохоронних органів, листами повідомили всі райдержадміністрації. Останнім часом в області покарано за порушення правил пожежної безпеки в лісі 74 осіб – разом вони сплатили 7 922 гривень. За спалювання листя допоки притягнуто до адміністративної відповідальності усього 2 особи на загальну суму 340 гривень. У місті утилізацією листя мають перейматися житлово-комунальні підприємства. В ужгородському КШЕПі запевнили, що, тільки-но розпочинається «сезон», листя регулярно збирають у купи й вивозять на полігон. Кажуть, не компостують – це більш типово для приватників або, наприклад, дитячих садочків тощо.
У приватних секторах міста досі видно вогнища й відчувається запах диму, проте ніхто з правоохоронців у гості туди не навідується. Річ у тім, що вистежити порушників справді проблематично, а самі вони або не знають про закон, що забороняє палити листя, або свідомо його не дотримуються.
Фахівці радять: краще б листя не палили, а компостували – на присадибній ділянці можна викопати яму й там тримати рослинні залишки. Коли ж бо листя перегниє, потрібні для розвитку рослин речовини повернуться в ґрунт. Результат – і безплатне добриво є, і здоров’я в нормі, і повітря не забруднюється.
