За словами першого заступника начальника Головного управління Держкомзему в Закарпатській області Мафтея ПОПОВИЧА, іноземцям та іноземним компаніям взагалі заборонено продавати сільгоспугіддя, а якщо громадянин України – власник землі змінив своє громадянство, він мусить передати її у власність держави.
Про це сьогодні йшлося у прес-центрі «Закарпатської правди»
Якщо ж іноземець успадкував пай – змушений відчужити його протягом року. А для уникнення монополізації та надмірної концентрації
земель сільськогосподарського призначення в «одних руках» встановлюються обмеження: один громадянин чи члени його родини можуть мати у власності загалом не більше ніж 900 га. Це для малоземельного Закарпаття (власне, зміни
внесені саме на прохання краян), бо максимум по Україні – 2100 га. Цього цілком достатньо для сталого розвитку фермерських господарств, дрібних землевласників і товаровиробників.
До речі, щоб унеможливити спекуляції, держава вводить спеціальні запобіжники. Новому власникові паю буде просто невигідно перепродавати землю протягом перших 10 років з моменту купівлі. Чому? Бо вводиться високе державне мито на перепродаж земель сільськогосподарського призначення: в перший рік після придбання – 100% від нормативної грошової оцінки землі, а це в середньому 10 000 грн/га, у другий – 90%, третій – 80%, і так до 10 відсотків.
Заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Віктор Тереля багато говорив про проблеми орендарів.
Скажімо, в останні 3 роки відсутній механізм передачі в оренду земель комунальної та державної власності, і вони частенько просто заростають бурянами. Або ж так звана черезполосність: поле поділене на маленькі клаптики-паї, причому один господар хоче їх сам обробляти, інший – продати, а третій – здати в оренду. А для ефективного сільськогосподарського виробника в оренду потрібно брати велике поле, а не клаптики в різних місцях, де і трактором не розвернешся. Наступний момент: 82% договорів оренди на Закарпатті укладені на 1 – 3 роки. За такий час навіть сівозміну не застосуєш нормально, не кажучи вже про вкладання коштів. А щоб закласти, скажімо, 1 га виноградника, потрібно не менше 100 тис. грн., а віддачі можна очікувати тільки через 3 роки. Тому оренда має бути довгостроковою. В законопроекті «Про ринок земель» передбачено – 20 років. Причому є пропозиція, аби власник ділянки міг її протягом цього часу навіть продати, не розриваючи договір оренди (просто плату за неї отримуватиме новий власник, але договір розірвати він не може).
До речі, вітчизняні агрохолдинги та іноземні компанії зможуть і надалі орендувати землю, але під жорстким державним контролем за її використанням, функціональним призначенням, дотриманням сівозмін та підвищенням якості ґрунту.
Відкриття ринку земель вплине на підвищення орендної плати. Крім того, на законодавчому рівні вже з 1 січня 2012 року Кабмін підвищить коефіцієнт розрахунку нормативної грошової оцінки в 1,7 раза. З нового року орендна плата з розрахунку 3% від нормативної оцінки зросте в середньому до 600-700 грн. за гектар.
