У другій половині ХІХ століття чимало закарпатців вирушило шукати кращої долі до Америки. Там вони сподівалися знайти пристойну роботу, заробити гроші і повернутися додому багатими. Вважається, що лише між 1880 і 1914 роками у північно-східну частину США прибуло 225 000 іммігрантів із території тодішнього Закарпаття.
Багато хто з них залишився за океаном назавжди. Утім небагатьом таки вдалося зробити карколомну кар'єру та втілити у життя "американську мрію" - стати відомими і навіть підкорити Голлівуд.
Одна з таких історій - про зірку американських нуар-фільмів 1940-50-х Лізабет Скотт (Lizabeth Scott). У кінці 1940-х років вона була надзвичайно популярною актрисою в Голлівуді, її партнерами по роботі були "оскароносні" Гамфрі Богарт, Берт Ланкастер та Кірк Дуглас.
Утім справжнє ім'я Лізабет при народженні - Емма Мацо. А батьки приїхали в США із Ужгорода, точніше із найближчого села (можливо Сторожниці чи Минаю).
"Про неї говорять, що вона мала словацьке, британське (шотландське) чи навіть італійське походження. Однак, майже зі стовідсотковою впевненістю можна стверджувати, що її батьки – Джон (Іван) та Мері (Марія) Мацо емігрували до США з Ужгорода та походили чи з нього, чи з села за 1,3 км від цього міста.
В Америці батько тримав бакалійний магазинчик і був, за словами доньки, «республіканцем на все життя», себто дотримувався консервативних політичних поглядів. Мати доглядала за дітьми (майбутня зірка була старшою дитиною з-поміж шести). Є згадки, що сама Емма якось сказала, що її батьки – руснаки, саме такою була одна з самоназв українського населення Закарпаття за часів Австро-Угорщини", - пише історик Іван Гоменюк.
Народилася Емма Мацо 29 вересня 1922 року у місті Скрентон, штат Пенсильванія. Відомо, що була старшою в родині, де виховували шестеро дітей.
"Перша роль дівчинки – в 11 років вона зіграла фею-хрещену в «Попелюшці» під час перебування в літньому таборі. Емма закінчила католицький Мерівуд-коледж, вивчала акторське мистецтво в школі драми Alvienne у Нью-Йорку. Під враженням від п'єси Максвела Андерсона «Марія Шотландська» про королев Марію та Єлизавету І обрала для себе сценічний псевдонім Елізабет Скотт, з якого згодом прибрала «Е»", - зазначає Іван Гоменюк.
У 1942 році Емма переїхала в Нью-Йорк, де починає акторську кар'єру. Потім деякий час працювала моделлю, поки на неї не звернув увагу продюсер Гел Волліс (завдяки фотографії в журналі «Harper's Bazaar»). Дебютувала в кіно в 1945 році, підписавши контракт з компанією «Paramount Pictures».
І практично миттєво здобула популярність - студія "Парамаунт" використовувала її в амплуа фатальної жінки. Відмінною рисою її іміджу був хрипкий голос. Починаючи з 1946 року Елізабет Скотт грала у фільмах-нуар, одним з першим з яких став «Ви прийшли разом» (You Came Along, 1945).
"Врода і шарм витонченої блондинки, неповторний тембр її голосу підкорили глядачів. У 1949 році вона в судовому порядку перетворила свій професійний псевдонім Лізабет Скотт на офіційне ім'я.
Один з найвідоміших її фільмів – «Розрахуємося після смерті» (Dead Reckoning, 1947, режисер Джон Кромвелл), де вона зіграла головну роль разом з Гамфрі Боґартом. Інші помітні нуар-фільми за її участю: «Дивне кохання Марти Айверс» (The Strange Love of Martha Ivers, 1946, режисер Льюїс Майлстоун), «Я завжди самотній» (I Walk Alone, 1948, режисер Байрон Гескін), «Надто пізно для сліз» (Too Late for Tears, 1949), «Рекет» (The Racket, 1951). Протягом 1945–1957 років Емма знялася в 21 голлівудському фільмі. Її класичне амплуа – чарівна та підступна зваблювачка.
«Вона виглядала як жінка, яку зустрічаєш в нічному клубі у кільцях диму – блондинка з примруженим поглядом та хрипким голосом людини, яка курить Pall Mall без фільтра», – писав про неї історик кіно Алан Роуд.
Кінокар’єра актриси обірвалася після того, як у 1955 році журнал світської хроніки Confidential написав, що вона – лесбійка і часто проводить час з "дівчатами за викликом". Емма подала в суд, вимагаючи 2,5 млн доларів компенсації, але програла справу.
У 1957 році вона ще знялася в фільмі «Любити тебе» (Loving You) разом з Елвісом Преслі. Дивно, але на хвилі інтересу до неї, Лізабет Скотт закінчує кар'єру в кіно, до 1963 року зрідка з'являючись в епізодичних ролях на телебаченні.
Остання кінороль – принцеса Бетті Кіппола в британському фільмі «Целюлоза» (Pulp, 1972, режисер Майк Годжес)."
У 1957 році актриса спробувала зробити кар'єру співачки і навіть записала альбом «Lizabeth» з переспівами популярних балад. Однак ці співочі заняття залишилися без продовження. У 1960-ті роки деякий час викладає акторську майстерність в Університеті Південної Каліфорнії.
Про особисте життя Лізабет Скотт відомо дуже мало, хоча й приписували чимало романів з відомими людьми та багатіями. Вона ніколи не була в шлюбі і не мала дітей.
У травні 1969 року було оголошено про майбутнє весілля Скотт з нафтовиком, Вільямом Даггером, з Сан-Антоніо, штат Техас. Як згадував музикант Рексіно Мондо, він допомагав Скотт прикрашати особняк її нареченого на Малхолланд-драйв перед самим весіллям:
"Ліз ... познайомила мене зі своїм нареченим, техаським нафтовим бароном Вільямом Лафайетом Даггером-молодшим, років сорока п'яти, середньої статури, симпатичним, темноволосим, з доброзичливим характером і міцним рукостисканням".
Там Даггер описував Лізабет як незрозумілу і тривожну душу, що шукає кохання. "Її зовнішність - лише оболонка", - казав він. Нафтовий магнат планував зняти фільм в Римі з нареченою у головній ролі, але раптово помирає 8 серпня 1969 року. Весілля не відбулося. Рукописне доповнення до його заповіту, що залишало половину статків його нареченій, було оскаржене сестрою Даггера, Сарою Даггер Шварц - заповіт було визнано недійсним в 1971 році.
Мабуть ця трагічна історія і зламала життя відомої акторки. Востаннє вона з'явилася на кіноекрані в 1973 році, після чого вела самітницьке життя, не даючі інтерв'ю. Зокрема займається волонтерською діяльністю для різних благодійних організацій, таких як Project HOPE. Одним з її найкращих друзів був співак Майкл Джексон, який також страждав від самотності.
Померла Лізабет від серцевої недостатності 31 січня 2015 року у Лос-Анджелесі у віці 92 років. Про її смерть було оголошено лише через тиждень.
За внесок у кіноіндустрію США актриса удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.
Її батьки John Matzo (1895-1968) та Mary Matzo-Pennock (1899-1981) очевидно мали далеких родичів, які залишилися на Закарпатті.
Алекс Брут
