Випадок трапився, коли Калітвінцев тренував ужгородський клуб.
Саме епізод із порушенням режиму Калитвінцев пригадав уже зі своєї тренерської кар’єри в "Закарпатті" в гостях у Віктора Вацка.
Коли можна було випити, значить можна було. Але одного разу він випив тоді, коли не можна було, і я вигнав його з команди. Сказав, щоб йому купили квиток на поїзд і – до побачення.
Коли не можна було? Припустимо, за 3 дні до гри або ще ближче до неї. Після матчу – будь ласка. Тобто, якщо випивка може зашкодити йому конкретно в грі, то тоді пити не можна.
Ще більш конкретний приклад. Вітя відіграв весь матч, потім випив пива, попарився і поїхав додому, де випив ще трішки пива. У середу нове тренування. У нього – ніяких проблем. Ні зайвої ваги, ні тиску, ні чогось іншого.
Але він, припустимо, взяв і приїхав в цей день п'яним. Ну або просто напідпитку (я, чесно кажучи, якраз п'яним його ні разу не бачив). Ось така ситуація.
Тоді я і сказав, щоб йому купували квитки. Але потім до мене прийшли футболісти, стали за нього просити. Я сказав їм "ні", але вони відповіли, що беруть за нього відповідальність на себе. Що ж, я сказав, що довіряю їм, але якщо він ще раз так зробить, то вони разом з ним підуть. Чи готові? Чи готові! Скількись днів ми з Вітею не розмовляли, а потім я його запитав, «що це було». Він відповів: «Та нічого, був винен». Все, ніяких проблем.
