щодо власників та орендарів земельних ділянок
На черговій сесії депутати Закарпатської обласної ради п’ятого скликання прийняли рішення про звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до нормативних актів, які впливають на соціальний статус власників та орендарів земельних ділянок. У ньому йдеться про те, що 13 січня 2009 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” від 25.12.2008р. № 799-VI.
Цей Закон суттєво змінив порядок одержання статусу безробітного особами, які мають у власності або орендують земельні ділянки. Так, у статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» розширено перелік осіб, що належать до зайнятого населення, зокрема до них віднесено членів особистих селянських господарств.
Селяни, котрі були працевлаштовані на підприємствах та в установах у найближчих райцентрах та містах, роками справно сплачували страхові внески у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, сьогодні, втративши роботу, залишилися без державної підтримки та можливості працевлаштування. За цими нестиковками в законі – тисячі людей, які нині втратили соціальний захист і підтримку держави.
Слід враховувати сезонність сільськогосподарського виробництва, а також те, що обробіток наявної у користуванні землі не тільки не дає прибутку селянам, але і вимагає певних фінансових затрат. Така норма Закону потребує істотного доопрацювання.
Депутати у своєму звернені зазначають: “Насамперед, вважати зайнятими тих осіб, котрі є членами особистих селянських господарств, основним місцем роботи яких є особисте селянське господарство і за них роботодавці сплачують внески. Особи, які тільки беруть участь у веденні особистого селянського господарства, повинні мати право реєстрації у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, та у разі її відсутності отримувати матеріальну допомогу відповідно до чинного законодавства”.
Депутати обласної ради V скликання запропонували у Законі прописати і таку норму: робота в особистому селянському господарстві може вважатися основною, якщо розмір доходу на одного члена господарства становить не менше, ніж прожитковий мінімум на місяць.
