Військовослужбовець служить у 101 окремій бригаді територіальної оборони Закарпаття, вже третій рік захищає країну на передовій. Вперше у військо Василь пішов ще у 2015 році.
Історію воїна розповіли на сторінці 101 окремої бригади територіальної оборони Закарпаття. У 2016 році захисник повернувся додому і продовжив працювати на газовому підприємстві. Крайнім цивільним місцем роботи була газокомпресорна станція у селищі Воловець.
Хоча по роботі мав бронь і міг залишитись вдома, але 24 лютого 2022 року без вагань знову пішов в армію. У 2024 році нього з’явились підстави для звільнення зі служби – тож Василь повернувся додому. Але вже через півтори місяці вирішив повернутись назад, в бригаду.
«Дома, звісно, добре. Коли поруч сім’я, навколо рідні гори. Але, скажу відверто, не відчув очікуваного спокою. Постійно думав про те, що триває війна і моє місце там, в своїй бригаді, з побратимами. Тому вирішив – повертаюсь назад. Навіть в бригаді багато хто називає мій вчинок дивним: як це так, «списатись» з армії і мати можливість бути вдома, з рідними – але повернутись знову до війська. Не знаю, може, це і дивно. Але маю переконання, що справу не завершено і тому треба робити все, що можу, щоб допомогти Україні у війні, щоб сміло дивитися у очі дітям, дружині, батькам. Тому я знову тут» - розповідає «Парацин».
Зараз Василь продовжує службу в 101 бригаді територіальної оборони. Жартує, що провів сімейний рекрутинг — загітував піти служити в бригаду свого брата Юрія, який до війни працював в ДСНС гірським рятувальником, а зараз командує взводом в артилерійській батареї.
Вдома на Василя чекає дружина і двоє дітей: син і донька: «Ми воюємо за безпеку наших рідних і майбутнє наших дітей – іншого варіанту у нас нема».
