Потрібні чи ні? У Воловці 75-річний чоловік намагається приватизувати 50 соток, якими користувався ще за часів колгоспу.
Після його розвалу ділянки поділили, відтак, частина земель перейшла в користування до інших селян. У чоловіка ж залишилось лише 20 соток. Однак, він стверджує, усі півгектара належать йому. Хоч нічого садити на землі він не збирається, каже, тут вже справа принципу. Тому збирається і надалі відстоювати своє право на землю.
Біля хати пан Іван зараз нічого не садить. Хоч землі тут не багато, та й ту вже не обробляє. Хіба косить траву. Є ще у чоловіка ділянка на горі, як він стверджує півгектара, втім, каже, приватизувати їх йому не дають, мовляв, землею вже роками користуються інші селяни, яким сотки дістались не один десяток років тому. Чоловік розповідає, колись не давав пустувати ні клаптику землі. Здоров’я та сил було більше, ніж зараз. Колись пан Іван тримав і багато худоби, нині з живності залишилась лише одна коза. Зараз на землі, яку хоче приватизувати, навряд чи буде щось садити, каже пан Іван. А відстояти свої сотки – це вже справа принципу. Селищний землевпорядник пояснює, чому пан Іван не може приватизувати усі пів-гектара. Відібрати сотки від інших землекористувачів у селищній раді не можуть. Свою ж ділянку у 20 соток чоловік може приватизувати без проблем, потрібно лише оформити відповідні документи. У селищній раді Пропонують пану Івану спробувати домовитись з сусідами, на землю яких він претендує. Та поки він категоричний. Каже, все ж буде намагатись відстояти сотки, якими користувався ще часів колгоспу.
М-Студіо
