Хустянин Михайло Фущич відзначив 100-річчя
Сьогодні Закарпаття досить багате на довгожителів, попри те, що загалом тривалість життя суттєво скорочується. Близько 1100 краянам уже за 90. І ці люди вважаються благословенними Богом, адже такий вік – це справді Божий дар.
…За клопотами життя збігли роки. Михайло Юрійович і незчувся, як на життєвому календарі почався відлік нового століття. Перед очима вмить пропливла історія з більше 36 тисяч днів, яка розпочалася у листопаді далекого 1909 року, коли в Сільці на Іршавщині у родині Фущичів народився син. Тут же, у рідному селі, Михайло здобув початкову та середню освіту, а вже у 1936-му закінчив Празький інститут землевпорядкування. І з того часу доля тісно пов’язала його життя з землею.
У 1939 році, коли молодий фахівець вийшов із рядів військовослужбовців, приступив до роботи помічником нотаріуса у Лохові на Мукачівщині.
У 44-му життєві стежки привели його разом із дружиною Магдалиною в Хуст, місто, яке з того часу стало для Михайла рідним. Тут на нього чекала посада головного агронома Хустського районного округу, потім головного агронома із рослинництва Хустського райвиконкому, згодом працював у колгоспах.
І зараз, коли за плечима дві світові війни, голодомор, різні політичні режими, успіхи і розчарування, злети і падіння, знахідки та втрати, Михайло Юрійович не втратив інтерес до життя. Він не скаржиться на здоров’я, хіба що зір уже підводить, та попри це читає книги, слухає радіо, порається по господарству. Жваво цікавиться подіями, що відбуваються в місті та країні. Щодня ревно молиться Богу, що не залишив його самотнім, адже Михайла Юрійовича доглядає дочка Магдалина, яка працює дільничним педіатром у Хустській райлікарні, а також тішать успіхи онуків – Магдалини, яка обрала для себе фах лікаря-психіатра і трудиться у Берегівській обласній лікарні, та Олександра, який працює у приватній фірмі. Веселощів та сили додає і шестирічний правнучок Сашко, з яким прадід-ювіляр полюбляє погратися.
Що ж, нехай роки не накладають відбиток на здоров’я. Хай погляд залишається ясним, Господь наділить благодаттю кожен прийдешній день, а увага з боку міської влади, яка урочисто привітала столітнього Михайла Юрійовича в день його народження, додає впевненості, що він – потрібний та не забутий.
