Захисники тварин влаштували акцію протесту перед фасадом міської ради Ужгорода. Вони поклали на плити Поштової площі тіла чотирьох собак, отруєних, за їхніми словами, працівниками одного із комунальних підприємств міста.
Прямих доказів цього протестувальники не мають, однак, твердять, що упевнені – більше це вчинити немає кому. Тому і покладають всю відповідальність на керівництво міста та комунальників.
Голова громадської організації «Допоможи другу» Віра Романова каже, що дзвінки про собак, які у муках помирають на вулицях міста, стали надходити їм на телефон організації ще зранку. Їхні добровольці намагалися врятувати отруєних тварин, виїжджаючи на місця, про які повідомляли ужгородці, однак, по приїзді, знаходили вже тільки трупи.
Одну із собак знайшли напівживою. Вона була найбільшою із отруєних і загинула не відразу. Віра Романова намагалася колоти тварині антидоти проти відомих їй типових отрут, які застосовують проти собак, однак, нічого не допомогло. Пес помер дорогою до ветеринара у машині. Тому активістка припускає, що цього разу проти тварин було використано або нову отруту, або їх суміш або просто велику дозу препарату.
Захисники тварин звинувачують комунальні служби ще й тому, бо масове отруєння собак у місті відбувається вже не вперше. Торік майже у такий самий період року на вулицях теж масово гинули собаки, у муках і конвульсіях. Це все спостерігали діти, бо собаки часто-густо кучкуються біля шкіл і дитсадків (ймовірно, знаходять собі поживу із їдалень). Цього разу одна із отруєних собак мала нашийник. Її упізнали учні Лінгвістичної гімназії, що по набережній Незалежності – там вона жила як сторожовий пес і діти її знали.
Також активісти твердять, що існує загроза того, що отруту з’їдять домашні собаки, яких випустили погуляти. Хоча вбитих бездомних псів, на їхнє переконання, достатньо, щоб висловити серйозні претензії замовникам і виконавцям цієї практики масового отруєння.
Так, багато городян справді страждають від безпритульних собак. Хто був ними хоча б раз покусаний чи хоча б наляканий, ймовірно, буде вітати таке зменшення поголів’я бездомних дворняг. Однак, у цивілізованому суспільстві є методи гуманніші: стерилізація та притулки. І дарма що містом виділена земля для побудови притулку для бездомних тварин. Активісти та громадські організації не мають коштів для збудування цих об’єктів. А для утримання – і поготів.
Згодом трупи тварин, які лежали перед фасадом мерії до обіду, забрали робітники і, поклавши їх у мішки, понесли. На місці, де лежали тіла лишилися вологі сліди, обведені крейдою і запалені свічки поряд.
