За 26 років незалежності України 2017-й став найважчим роком для угорської громади Закарпаття. Такий висновок зробили аналітики головної інформаційної агенції Угорщини МТІ, підбиваючи підсумки минулого року. Ми проаналізували його і виділили основні тези/аргументи, які наводять аналітики MTI.
Рік почався з повідомленням про розповсюдження африканської чуми свиней. Зараження свійських тварин від диких відбулося вперше на Виноградівщині і поширилося по області, внаслідок чого було знищено кілька свиней біля Мукачева. Через африканську чуму знищили 800 голів свиней біля українсько-угорського кордону, у селі Вилок. На кордоні було оголошено суворий карантин. Зокрема Угорщина вирішила навіть збудувати додаткову захисну стіну, що має захищати країну від проникнення диких свиней з України.
Також на Закарпатті погіршилася ситуація у сфері охорони здоров'я. У березні, на прохання обласної влади, угорський уряд направив екстрену допомогу – ліки на кілька мільйонів форинтів для порятунку життя пацієнтів з важкою стадією ниркової недостатності. Пізніше Угорщина надіслала на Закарпаття ще 20 тисяч вакцин від кору, якими не забезпечила мешканців держава. Угорські благодійні організації допомагали з обладнанням та лікувальними засобами дитячій лікарні в Ужгороді та відділу онкології дитячої лікарні в Мукачеві.
В Ужгороді підписали угоду про фінансову підтримку між Генеральним консульством Угорщини та Закарпатською обласною дитячою лікарнею – угорці виділили 4 млн. форинтів на ремонт аварійного даху. Благодійник з Німеччини за сприяння Угорщини також передав для потреб закарпатців 130 одиниць приладів та ліків на загальну суму понад 400 тисяч євро. Гуманітарний вантаж доправили у медичні заклади області. У вересні за підтримки МЗС та канцелярії прем’єр-міністра Угорщини вдалося залучити понад 36 мільйонів форинтів (близько 3,6 млн грн) на оновлення стану дитячого відділення Виноградівської ЦРЛ.
Угорщина також здійснювала допомогу закарпатцям у інших сферах. Зокрема надавала матеріальну допомогу освітнім закладам, вчителям, працівникам охорони здоров'я, журналістам тощо. Було презентовано програму "Розвиток ДНЗ у Карпатському басейні", яка фінансується урядом Угорщини. За словами уповноважений уряду Угорщини Іштвана Грежі загалом на Закарпатті планують провести реконструкцію 80 дошкільних навчальних закладів та збудувати 22 нових. На це уряд Угорщини виділив 4,5 млрд форинтів.
За сприяння Угорщини відкрито постійну експозицію «Історія Закарпаття від VIII-го століття до 1920 року», на що виділено 110 млн форинтів.
Продовжилася підтримка місцевих підприємців, за сприяння угорського уряду, до кінця 2017 року виділено інвестиції на суму 7,5 млрд форинтів в рамках програми економічного розвитку Закарпаття Егана, переможцями конкурсу отримало 22000 підприємців.
Однак, як зазначають угорські аналітики, на фоні конфлікту на сході України та загальної соціально-економічної кризи, становище угорської громади у 2017 році ускладнилося через звуження їхніх прав у сфері освіти та мовного питання – мова йде про прийняття Верховної Радою закону "Про освіту". Деякі центральні українські ЗМІ почали серію репортажів, в яких звинувачували угорців Закарпаття у підтримці ідей сепаратизму та антиукраїнських настроях.
У доповіді згадується також марш українських націоналістів у Берегові у листопаді: як вважають в Угорщині він мав за мету залякати місцевих угорців.
– Проте, є і позитив – депутати Закарпатської обласної ради на чолі з губернатором висловились за збереження прав угорців на освіту рідною мовою, – зазначає видання.
Нагадаємо, що обласна рада ухвалила звернення до президента Петра Порошенка з вимогою ветувати новий закон "Про освіту". За відповідне рішення 21 вересня проголосували 38 із 56 депутатів.
Угорські аналітики зазначають, що закарпатські угорці та їхні організації налаштовані продовжувати боротьбу за захист своїх прав.
Про те, що не відступить заявив і офіційний Будапешт попри рішення Венеційської комісії щодо освітнього закону.
