Схоже, урядовці продовжують підгрібати під себе всі потенційні ресурси під благородним прапором новацій, оптимізацій, реструктуризацій, підвищення ефективності, чесності, прозорості тощо
Такі структурні зміни «трясуть» й інспекцію цін, й лісові господарства, й інші важливі відомства, нормальна й стабільна робота яких є передумовою розвитку кожного регіону та держави загалом. Але до стабільності, виявляється, далеко. Наскільки важко працювати в таких умовах – коментар голови Закарпатської ОДА Олега Гаваші.
— Працювати в таких умовах просто нереально, адже щодня в області виникають питання, які вимагають негайного вирішення, відповідно й постає питання: до кого звернутися? Або ж звертаєшся, а виявляється, що та людина вже не має компетенції вирішувати проблему… Така нестабільність, непевність та неможливість ефективно працювати особливо загострює соціальну напругу в нашій області і, впевнений, всюди по Україні.
Складається враження, що окремі посадовці у вищих ешелонах влади працюють не на те, аби розвивати країну, а на те, щоб вирішувати свої кадрові інтереси. При цьому повністю ігнорується Указ Президента України, в якому чітко зазначено: призначення керівників територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (крім правоохоронних органів і органів юстиції) обов’язково (!) погоджується з головою обласної державної адміністрації.
Найбільше непокоїть те, що урядовці «беруться» якраз до тих управлінь, структур, які відіграють ключові позиції в регіоні. Скажімо, без погодження з облдержадміністрацією призначено виконуючим обов’язки начальника держуправління охорони, використання і відтворення живих водних ресурсів і регулювання рибальства. Ми направили в Київ кілька кандидатур на посаду начальника контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області. Натомість присилають на погодження зовсім іншу кандидатуру.
Буквально два тижні тому уряд видав постанову про ліквідацію територіальних органів Державного комітету лісового господарства у всіх областях України і утворення на їхній базі управлінь лісового та мисливського господарства. Як стверджують в уряді, це спрямовано виключно на поліпшення роботи лісового господарства. Але ліс – стратегічний продукт низки областей України, реструктуризація управлінь займе чимало часу (передбачено це зробити до 7 липня), а питання в цій галузі виникають ледь не щодня. З іншого боку, реструктуризація «потягне» за собою фінансові витрати. Чи готова до цього країна, чи не варто спрямувати ті гроші бодай на висадку дерев чи будівництво лісових доріг? І, зрештою, найголовніше — ці зміни передбачають звільнення всіх голів управлінь лісового господарства в областях, з огляду на це в мене напрошується питання: чи не задля цього й задумана реструктуризація, аби призначити на ключові посади в такому вагомому господарстві «свої» кадри? Така думка виникає й з огляду на недавню, але добре пам’ятну закарпатцям спробу проведення аукціонів з продажу деревини в столиці. Це був просто нонсенс, який нам вдалося виправити. Може, задля того, аби подібних «виправлянь», спрямованих не на благо держави, а на благо окремих кишень, не сталося в майбутньому, й була задумана реструктуризація та, відповідно, кадрові зміни?
До речі, після виходу цієї постанови в Закарпатті виникло чимало питань у лісовому господарстві. Та оскільки управління вже ліквідоване, з проханням допомогти ми спробували звернутися голови Держкомлісу. Проте вже тиждень з ним немає зв’язку!
Обласна влада в такій ситуації бачить єдиний вихід — звернутися до Президента, Ради національної безпеки і оборони з проханням втрутитися в ситуацію. Зрештою, політика – політикою, а робота повинна тривати! Миритися з такою ситуацією ми не збираємося.
