Інтерлялька: Найкраща режисура в ужгородських "Коняг"

Майже тиждень у приміщенні Закарпатського театру ляльок «Бавка» тривали фестивальні виступи 15 колективів з 10 країн світу. А сьогодні рішення міжнародного журі оглосила його голова, головний редактор журналу "Український театр", Алла Підлужна. «Судити творчість – надзвичайно складно, - зазначила вона. - Основним мірилом того, яким стало наше рішення, був рівень натхнення колективів. Хочу відмітити, що не мають значення нагороди – важлива відданість мистецтву. Йому актори лялькового театру віддають своє життя». Приз глядацьких симпатій отримав театр «Паз» з Сербії За ляльковий дизайн – театр ляльок з міста Шумен, Болгарія «У спектаклі болгарів були задіяні маленькі ляльки, дуже цікаві для найменшого глядача, - поділилась своїми враженнями від побаченого головний режисер ужгородського театру ляльок «Бавка», Наталія Орєшнікова. - За цією виставою було дуже цікаво спостерігати, не зважаючи на те, що ми не розуміли весь текст». За пластичне вирішення вистави нагороджено театр ляльок з міста Бая-Маре, Румунія Краща режисура – Михайло Яремчук за виставу «Коняги», Ужгород (театр ляльок «Бавка»). Кращий акторський ансамбль – театр ляльок з міста Кошіце, Словаччина. «Кошіце, як на мене, показали вищий пілотаж. Дуже люблю дивитись їхні вистави, адже вони, їхня майстерність, сценографія, актори, не перестають нас дивувати. Дуже професійні лялькарі, що тримають традиції власного театру, та й Словаччини взагалом», - розповіла Орєшнікова. За збереження традицій психологічного театру - Державний театр ляльок «Шут» з міста Вороніж, Росія. «Вороніжський театр – це легенда, - свважає Орєшнікова. - Вони присвятили свою нагороду Вольховському. Він в театрі ляльок, як Бог. Він створив власну культуру, власний театр, що є визнаним у всьому світі. Важко передати, яка це честь, що цей театр взагалі зумів до нас приїхати. Їхнє високе мистецтво дуже відрізняється від нашого. Вищий пілотаж». Грант-прі фестивалю «Інтерлялька 2011» отримала вистава «Малята-кармелята» Тернопільського театру ляльок. «Я розумію членів журі в тому, чому вони дали гран-прі саме цьому спектаклю. Тут була лялька. А найобразливішим зараз вважається та тенденція, що лялька в театрі ляльок зникає. Хоча, як на мене, важливим є перш за все те, щоб у театрі залишався виховний момент. А чи це досягнуто лише через ляльку, чи в сумісництві з живим актором – це не так важливо. Головне, щоб спектакль був хороший і переконливий».