Високопосадовець Угорщини, безпосереднім обов’язком якого є щоденний розвиток українсько-угорських відносин, дав ексклюзивне інтерв’ю Mukachevo.net.
Іштван Грежа є лікарем за фахом. Бували випадки, коли на подіях за його участі вже як політика комусь ставало зле, – він самотужки надав першу невідкладну допомогу.
Власне гуманітарній підтримці Закарпаття та України він особисто приділив чимало часу протягом 2016 року вже як уповноважений уряду Угорщини. Але це лише один із напрямків його роботи у особливому статусі.
Ми вирішили розпитати про усе детальніше – і записали з Іштваном Грежою «програмне інтерв’ю» з окремим блоком політичних питань.
– Близько року тому ви стали уповноваженим уряду Угорщини у співпраці із Західною Україною. Це незвична посада. Поясніть, з чим пов’язана її поява, який її статус, місія.
– Дійсно, посада унікальна, бо створена виключно для Карпатського регіону.
Причина – це дуже складна економічна та соціальна ситуація, в якій опинилися етнічні угорців, які проживають в цьому регіоні. Більше того, за останні роки ми помітили, що проблеми угорської громади на Закарпатті дуже схожі до проблем інших мешканців області.
Тому мої зусилля спрямовані і на те, аби на рівні уряду Угорщини підтримати усіх закарпатців та мешканців Західної України, а не тільки угорську громаду.
– Тобто ви своєрідний стратег, модератор міждержавних відносин з особливим статусом?
– Можна і так сказати, бо моя безпосередня задача – координувати роботу різних міністерств уряду Угорщини в співпраці з Україною, Закарпаттям у рамках загальної зовнішньої політики нашої країни.
– Чи не могли б ви назвати 3, 5, 10 проектів, які вам вдалося реалізувати за рік роботи у статусі уповноваженого?
– Можу розповісти про значно більше наших проектів за 2016 рік. Але якщо вирізняти найбільш ключові, то у першу чергу хотів зауважити, що 90% питань, які обговорювалися на рівні прем’єрів двох країн – Віктора Орбана та Володимира Гройсмана, були винесені на порядок денний саме інституцією уповноваженого.
Друге – це економічна програма розвитку економіки Закарпаття та Західної України, фінансові рамки якої складають 32 мільярда форинтів (близько 100 мільйонів євро – ред.). Мова про так званий «План Егана», який розрахований на 3 роки, до 2018 року включно.
Третє – масштабний проект вивчення угорської мови. Нещодавно ми вручили сертифікати близько 1000 першим випускникам цих курсів. Ще 3,5 тисяч закарпатців почали нове навчання. 500 бажаючим ми змушені були відмовити наразі, бо не можемо забезпечити для них необхідні умови для навчання.
І четвертий проект – це різного роду гуманітарна допомога, яку ми передали Закарпаттю та всій Україні протягом 2016 року. Якщо б не українська бюрократія, цієї допомоги було би в рази більше. У першу чергу, медичної – у вигляді ліків, обладнання для лікарень та госпіталів. Але уявіть, ми кілька місяців не могли передати українським лікарням автомобілі швидкої допомоги, бо вони мали двигун стандарту Євро-4, а не Євро-5. І таких прикладів, на жаль, я можу навести чимало. Водночас, хотів би подякувати посольству України в Угорщині, які допомагають нам подолати цю бюрократію.
– Розкажіть детальніше про План Егана, в чому його суть, як стати його учасником?
– Це план підтримки економіки Закарпаття, який, сподіваємося, допоможе притягнути більше інвестицій в регіон та Україну загалом..
У рамках плану буде виділено з угорського бюджету на підтримку малого та середнього бізнесу в Карпатському регіоні 2,2 мільярдів форинтів вже у 2016. Ще по 5 мільярдів форинтів у 2-х наступних роках.
Також «План Егана» передбачає надання кредитів на загальну суму 22 мільярди форинтів під мінімальні відсотки під створення бізнесу на Закарпатті. У ЄС середня кредитна ставка складає 2-3%, в рамках нашого плану буде трошки вищий з огляду на складну ситуацію в Україні.
Втіленням плану на Закарпатті безпосередньо займається окремий фонд Товариства Угорської Культури (КМКС – ред.), до їхнього офісу й треба звертатися. Учасники програми підтримки відбираються на конкурсній основі. До речі, нещодавно ми підписали вже 600 угод підтримки малого бізнесу Закарпаття в рамках цього плану.
– Ви вже згадували про перемовини на рівні прем’єрів України та Угорщини. Остання зустріч Віктора Орбана та Володимира Гройсмана відбулася не так давно у Будапешті, і на ній обговорювали чимало спільних інфраструктурних проектів. Що було домовлено втілити у першу чергу? Бо про окружну навколо Берегова і новий пункт пропуску в районі села Дийда розмови йдуть вже більше 5 років.
– Це прозвучить дивно, але у першу чергу на рівні прем’єрів було домовлено нарешті серйозно поговорити про усі нагальні питання, які накопичилися у відносинах 2-х країн.
Україна чітко заявила про намір інтегруватися в Європейський Союз, і хочу запевнити, що Угорщина готова стати дверима для вашої країни у ЄС
Щиро кажучи, сьогоднішня ситуація на українсько-угорському кордоні не краща, ніж була на кордоні Угорщини з Радянським Союзом.
Автобан М3 стоїть уже впритул до лінії кордону, лише за 20 км від неї. І ми готові будувати його далі, сполучати з українськими магістралями. Але автобан не може вести у поле. Потрібно інтегрувати його з автошляхом Мукачево – Київ. Дійсно, і я також протягом 7 років чую про лінію стику в районі села Дийда, але саме тепер відчуваю, що це дійсно буде зроблено в найближчі роки.
Крім того, і з угорського, і з українського боку в пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань» вже зводяться вантажні термінали. Але вони запрацюють лише після розбудови окружної навколо Берегова.
Саме тому Угорщина відкрила кредитну лінію для України розміром 50 мільйонів євро, тобто вже ніхто не скаже, що на дороги нема грошей.
Маю всі підстави сподіватися, що ці проекти будуть реалізовані до кінця 2018 року.
– Чи відомо вам, коли буде наступна зустріч вищого керівництва двох країн, аби так би мовити звірити годинники? Цього разу, мабуть, вже в Києві.
– Це не секрет, що Володимиру Гройсману дуже сподобався Будапешт, тому не впевнений, що наступна зустріч буде саме в Києві (посміхається).
Для апарату Міністерства економіки та зовнішніх справ Угорщини візит прем’єр-міністра України був найважливішою подією і найбільшим результатом роботи за 2016 рік, хоча були також візити і німецького канцлера, і російського прем’єра, і високоповажних гостей з Великобританії.
– Йдемо далі по ієрархії. Наскільки ви часто і тісно спілкуєтесь з послом України в Угорщині? Як оцінюєте її роботу з моменту призначення?
– Ви знаєте, що в Будапешті дуже довго чекали на нового посла, і це дуже добрий знак, що цю місію доручили саме Любов Непоп, яка є кар’єрним дипломатом, добре розуміється в українсько-угорських відносинах та ідеально розмовляє угорською.
У нас дуже гарні відносини: ми разом їздили до українських дітей, які відпочивали цього літа на озері Веленце, разом провідували українських військових, які проходять лікування та реабілітацію в Угорщині. Двері наших інституцій відкриті одні перед одним, і я неодноразово казав пані послу, що всі ці зміни у відносинах двох країн, які сталися за останній рік, вона сміливо може називати своїми успіхами.
– Розкажіть про проект безкоштовних курсів угорської мови. Ми писали про них, і у наших читачів був неабиякий інтерес до цієї теми. Звідки виникла ідея таких курсів?
– Ми провели опитування – і виявилося, що інтерес до вивчення угорської мови на Закарпатті вищий, ніж навіть до вивчення англійської. Це і стало поштовхом започаткувати такі курси. Наразі вони проходять у 100 різних місцях, їх проводять 71 педагог. На мою думку, угорська мова не тільки збагачує людей, які її вивчають, а й зміцнює закарпатську громаду.
– Ще одна резонансна тема, яка вперше була висвітлена на сторінка Mukachevo.net, і згодом матеріал цитували провідні українські видання, – це спрощені умови для працевлаштування українців в Угорщині. Ми назвали це «План Орбана». Подібну практику постійно використовують уряди Чехії та Польщі. Угорщина взяла приклад з них?
– У рамках Вишеградської співпраці ми дізналися, що у Чехії працює близько 2 мільйонів українців, а у Польщі – близько 300 тисяч. І в обох країнах дійсно ефективно діють цілі програми з працевлаштування українців.
Угорщина також вирішила спробувати заповнити дефіцит робочої сили в країні і в такий спосіб. Саме тому з 1 липня 2016 року наша країна в односторонньому порядку відкрила ринок праці для українців.
Буду відвертим, на тлі мігрантської кризи Угорщина куди більше зацікавлена в українських кадрах, які ментально і ціннісно є європейцями, ніж представника Далекого Сходу та Північної Африки.
До речі, після ухвалення відповідного закону в Угорщині вже працевлаштувалося близько 500 українців.
– Тепер трошки про політику. Минулого року в Україні відбулися місцеві вибори, в яких взяли участь й угорські партії, які вперше в історії об’єдналися саме для участі в виборах – і отримали відчутне представництво. Як офіційний Будапешт оцінює цей результат і співпрацює з цими організаціями (КМКС і УМДС – ред.)?
– Очевидно, що цей союз укладений не з любові, але в інтересах обох організацій. Ця єдність є дуже важливою для офіційного Будапешта, адже ми хочемо підтримати угорську громаду Закарпаття, а не якусь із угорських організацій.
Щодо результатів виборів, то угорські партії отримали пропорційно більше представництво в органах влади Закарпаття, ніж проживає угорців у регіоні.
Сподіваємося, що на майбутніх виборах буде створено так званий Притисянський округ, який існував раніше і про повернення якого українська влада вже неодноразово обіцяла. Якщо так станеться, то не виключаю, що на ньому могли би позмагатися між собою і представники різних угорських організацій за право представляти інтереси всієї угорської громади на рівні області чи держави.
– Часто політики і навіть експерти проводять паралель між агресією Росії в Криму та на Донбасі з активною політикою Угорщини щодо Закарпаття, натякаючи, що західну область України може спіткати аналогічна доля. Як би ви прокоментували такі гіпотези?
– Чи не кожний угорський політик тричі на день заявляє про територіальну цілісність та незалежність України. Більше того, Угорщина готова допомагати та підтримувати Україну, і робить для цього чимало. Але на тлі цих заяв і допомоги чомусь все більше з’являється усіляких публікацій про угорський сепаратизм, проводяться паралелі між Кримом та Закарпаттям, Донбасом і Закарпаттям. Якщо гуманітарна допомога, медикаменти, оздоровлення дітей та лікування українських військових – це сепаратизм, то мені важко щось коментувати.
Так, Угорщина приділяє велику увагу Закарпаттю, адже для нас це історично та культурно дуже важливий і близький регіон. А ще і тому ми це робимо, бо нам дуже хотілося б, аби і Київ приділяв стільки ж або навіть більше уваги цьому важливому регіону. Часом здається, що Карпати затуляють чиновникам у Києві вид на цілу область.
Ці провокаційні статті переповнені фейками та маніпуляціями, і збурюють радикалів, які є в кожній країні. Є вони і в Угорщині, і також роблять радикальні заяви. Але ми робимо усе можливе, аби погляди радикалів не були позицією всієї країни.
Сьогодні на рівні ЄС Угорщина та особисто Віктор Орбан є головними лобістами України. Ми постійно заявляємо, що питання безвізового режиму для України з огляду на ціну, яку вам довелося заплатити за нього, – це вже моральне, а не юридичне або політичне питання, і його треба вирішити якомога скоріше.
– До речі про безвіз. На вашу думку, Україна готова до нього інфраструктурно, адже за останні 2 роки постійно у новинах йдеться про черги на кордонах?
– Ми суттєво спізнюємося у розвитку прикордонної інфраструктури, і запровадження безвізового режиму може створити суттєві проблеми на кордоні, адже зараз він досяг піку своєї пропускної спроможності. Але з іншого боку, можливо, потреби життя прискорять вирішення тих питань, на які не вистачало досі часу в політиків, – і значно скоріше на кордоні України з ЄС з’являється нові пункти пропуску, нові міжнародні рейси, сполучення.
– І наостанок, які плани у вас на 2017 рік як в уповноваженого уряду Угорщини?
– Україна і Закарпаття будуть нашими пріоритетами не меншими, ніж у 2016 році. У деяких питаннях навіть більшими. Як доказ наведу лише той факт, що на бізнес-форумі в Дебрецені нам було нелегко помістити в залі всіх охочих його відвідати і зацікавлених у розвитку українсько-угорських відносин. Я вже не кажу про чітку заяву Віктора Орбана, що Угорщина готова серйозно інвестувати в Україні, і для цього в нас є гроші.
І у 2017 році ми хочемо залишитися для України тим, ким нарешті сподіваюся стали в цьому році – прогнозованим партнером, якому можна довіряти і на якого можна покластися, який готовий підставити своє плече в разі потреби. У цьому і полягає моє завдання на наступний рік вже у розрізі конкретних проектів та ініціатив.
Також радимо переглянути ексклюзивні інтерв’ю Mukachevo.net з іншими представниками країн-сусідів:
Посол Угорщини Д-р Ерно Кешкень: Угорщина підтримує Україну на її європейському шляху
