Про кельтів на Закарпатті жодної писемної згадки не залишилось, однак є артефакти, які можуть також багато про що розповісти. Колекцію справжніх кельтський старожитностей можна побачити у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім.Тиводара Легоцького в Ужгороді.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

"Левова частина знахідок першовідкривача закарпатських кельтів Тиводара Легоцького знаходиться саме у музеї і скоро буде представлена широкому загалу", - повідомила завідувач сектору археології Ольга Шумовська.

Час розквіту латенської (кельтської) культури на Закарпатті припав на ІІ – 1 пол. І ст. до н.е. – період найінтенсивнішого розвитку матеріальної культури та соціальної організації кельтів у Європі

Тиводару Легоцькому під час археологічної експедиції вдалося між Галішем і Ловачкою виявити кілька господарських споруд і 24 напівземлянкові житла. Численні вироби з заліза і бронзи вказували на те, що тут був металургійний центр, де виготовляли речі побутового вжитку (коси, серпи, сокири, цвяхи та інше), зброю, ювелірні прикраси. Знайдені під час експедиції ножиці для стрижки овець і ножі-скребачки для обробки шкіри свідчать, що кельти, які проживали на Закарпатті, були вівчарями.

Кельти володіли однією з найдосконаліших у тогочасній Європі технологій виготовлення заліза і сталі. Вони вміли видобувати метали з глибоких родовищ, а кельтські ковалі виковували стальні мечі, шоломи, кольчуги.

Поселення на горі Ловачці, яке досягло розквіту у І ст. до н.е., було найвіддаленішим східним форпостом латенської археологічної культури. Окрім нього на Закарпатті відомо майже 40 неукріплених кельтських поселень. Серед них виділяється металургійний центр площею 25 кв.км біля річки Ботар, лівої притоки Тиси. Знайдена тут велика кількість залізоплавильних горнів дозволяє називати Ботарський район одним з найбільших металургійних центрів Європи.

Менші землеробські поселення були знайдені у селах Ратівці, Довге Поле, Середнє, Дийда, Вилок, Олешник, Дерцен, Клячаново та ін. Кельти любили селитися у низовині та передгірних місцевостях, де були добрі умови для ведення сільського господарства. Головним їхнім заняттям було хліборобство.

Щодо вірувань кельтів, то у 1952 році біля села Мала Бийгань Берегівського району археологи знайшли статуетку оголеного чоловіка та вепра, які символізують колосальну силу й родючість. Давні джерела розповідають, що у кельтів були поширені жертвоприношення, вони боялися повернення мертвих, тому трупи спалювали чи рубали на частини.

Тривале перебування кельтів на території Закарпаття відбилося у топоніміці краю, зокрема у наявності низки типово кельтських за походженням – Латориця, Лаборець.

До речі, у Мукачеві колишній закарпатський журналіст обладанав 400-річний підвал під мукачівською горою Ловачкою і зробив з власного обійстя справжінй "Кельтський двір". Наразі це одна з найоригінальніших туристичних атракцій Закарпаття.

---

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!

---

• кельти