Газета «МУКАЧЕВО EXPRESS» на рекламно-інформаційному ринку Мукачівщини уже майже два роки. За цей час видання змінювалося, вдосконалювалося, знайшло читачів та прихильників, рекламодавців та постійних клієнтів. У газеті є нові цікаві рубрики, багато корисної інформації, новини, програма телепередач, оголошення.
Детальніше розповісти про «МУКАЧЕВО EXPRESS» ми попросили її головного редактора Марину АЛФЕЛДІЙ.
— Пані Марино, із чого почалася Ваша робота у сфері реклами? Скільки вже працюєте в цій галузі і хто Ви за фахом?
— Пішла на роботу випадково, працювала в рекламі сестра, вона й порадила спробувати. Із 2008 року була рекламним менеджером, уже два роки – як редактор «Мукачево Express». За фахом я бухгалтер. Але про вибір не шкодую, тут я знайшла себе і змогла реалізувати свій внутрішній потенціал. Мені подобається допомагати людям, приносити їм успіх та процвітання. Радію за кожного клієнта, який завдяки рекламі чи оголошенню покращив стан справ на фірмі, знайшов персонал чи клієнтів.
— Яким був старт газети «МУКАЧЕВО EXPRESS» ? Що в ній найцікавіше зараз?
— Газета видається з вересня 2015 року. Тоді вона була тільки рекламною. Рік тому видання збагатилось блоком новин, у якому мукачівці можуть дізнатись про головні події міста та району. Наразі додався ще й блок цікавих інтерв’ю, розповідей про відомих людей, визначні місця, актуальні події. Для покращення настрою можна почитати також анекдоти та гороскоп. Ми доносимо до читача багато злободенних тем, розкриваємо актуальні питання, інформуємо про те, що відбувається в місті та районі. Та й кількість сторінок у газеті збільшилася.
Та головне спрямування видання – доносити інформацію й допомагати людям.
Наш лозунг такий: «Кожен мукачівець знає – газета «Мукачево Express» допомагає». І це ми доводимо на практиці.
Ми пропонуємо клієнтам вигідні умови співпраці, а завдяки професійному та індивідуальному підходу до кожного «Мукачево Express» дозволяє здійснити легкий старт як малому, так і великому та середньому бізнесу. Газета прогресує і розвивається, у перспективі на читачів чекають різні цікаві нововведення.
Додам, що у нас чудовий колектив, дружня атмосфера, багато цікавих зустрічей із впливовими людьми. А над виходом у світ кожного номера працює багато людей, зокрема, журналісти, коректори, фотографи, верстальники, рекламісти, поліграфісти і навіть поштарі, які приносять газети додому. Крім того, що важливо, газета «Мукачево Express» вже зайняла лідерські позиції на рекламно-інформаційному ринку.
Нашими пріоритетами є, по-перше велика мережа розповсюдження, по-друге, висока інформативність, а по-третє – зручність у користуванні. Маю на увазі рубрикатор, а саме те, що для зручності читачів оголошення поділено на рубрики: ” Робота”, “Нерухомість”, “Товари і ціни”, “Будівництво”, “Клуб знайомств” та інші.
А ще у нас кольоровий друк розвороту, якісний дизайн. Що ж стосується подієвих матеріалів, то ми – єдине незалежне видання Мукачівщини, яке подає інформацію максимально об’єктивно, без упереджень та загравань із владою.
— Що є найбільш цікавим у роботі?
— Те, що щодня відбувається щось нове.
Газета, як живий організм… Постійно відкриваються нові можливості, нові грані життя, нові особистості. Доводиться мати справу з різними людьми, які трудяться в різних галузях, потроху вивчати специфіку їхньої діяльності, аби правильно про них подати інформацію широкому загалу. Завжди щось черпаю від них і в той же час намагаюся щось із власного досвіду підказати рекламодавцям. Кожному потрібно розповісти, наскільки потужним двигуном у бізнесі є реклама, презентація власної справи, певних товарів чи послуг. Адже рекламуються навіть такі відомі світові бренди, як «Coca-Cola», «IKEA»,»Dolce & Gabbana», «Zara», «Procter & Gamble». Здавалася б, для чого? Про них же і так усі знають. Але людям про себе потрібно постійно нагадувати, аби вони проводжували користуватися саме цією, а не переключалися на іншу, нову продукцію. Ми також рекламуємося. І клієнти це повинні розуміти.
Як казав Леонард Хакслі: «Реклама – це найбільш цікава і найважча галузь сучасної літератури». Тому у моїй роботі треба бути і психологом, і літератором, і рекламщиком, і навіть митцем. Багато що тут залежить від того, у якому ракурсі потрапляє до читача матеріал.
Клієнт має показати не тільки свій продукт, але й свою роботу, наскільки він її любить, інші йому повинні повірити. І фальші тут бути не повинно.
Дуже часто багато підприємців працюють-працюють, випускають гарні товари, але до них не приходять покупці. Здавалася б, чому? А все просто. Про них не знають інші.
Себе потрібно показувати, про себе слід заявляти. Саме цим я і займаюся.
Наприклад, в Закарпатті і в Мукачеві, зокрема, є тисячі магазинів та фірм, які пропонують різноманітну продукцію, чи надають послуги.
Як клієнтові обрати саме те, що йому потрібно і як тим підприємцям донести до інших те, що вони мають. Звісно – потрібна реклама!
А завдяки нашому видавничому дому у рекламодавців є унікальна можливість заявити про себе одразу у багатьох виданнях, адже крім «МУКАЧЕВО EXPRESS» вони можуть розповісти про себе людям і через газети «Закарпатські оголошення», «Робота та навчання», «НЕДІЛЯ», «Наш Ужгород», «Наш Хуст», «Поради», «Господарські поради», «Домашня кулінарія», «Поради здоров’я», «Tanacsok» та інші, а також через сайти http://zakarpatpost.net/, http://ogoloshennya.net/, де теж розміщуємо рекламу та оголошення. Наша унікальність – це різні видання у одному місці. Адже клієнт не шукає газети у різних містах, а може замовити у нас цілий пакет послуг одразу. Його реклама потрапить як у місцеві, так і у провідні видання області. Такі можливості, до речі, в Закарпатті маємо тільки ми.
Крім того, мукачівці можуть подавати і вітання, оголошення, співчуття. До речі, зараз читачі газети мають чудову можливість замовити вітання, площею до 30 сантиметрів квадратних безкоштовно.
До того ж вперше в Мукачеві діє послуга безкоштовних смс-оголошень. Подати їх можна за номером 050-219-95-00.
Ми робимо все для того, аби наші клієнти були задоволені співпрацею.
— Як працюється з рекламодацями? Маєте постійних клієнтів?
— Постійні клієнти працюють із нами вже десятиліттями. Для них навіть діє гнучка система знижок.
Робота в Мукачеві починалася із представництва газети «Закарпатські оголошення», потім з’явилися й інші видання і простір значно розширився. Із рекламодавцями співпраця є легкою і взагалі робота приносить мені велике задоволення.
— І що ж найбільше подобається в роботі?
— Спілкування, новизна, адже постійно доводиться мати справу з різними людьми, вивчати специфіку їхньої діяльності. І зовсім неважливо, чи хоче старенька бабка продати кілька мішків картоплі, чи власник готелю замовити рекламу на кілька місяців… усе одно кожного потрібно уважно вислухати і допомогти. Можливо, саме це і приносить найбільшу радість від справи, якою займаюся. Коли клієнти вдоволені, мені самій хочеться усміхатися.
— Це – чудово. А ким Ви мріяли стати в дитинстві?
— Дитинство, як на мене, взагалі – світ мрій… Багато чого хотілося. Але стати прагнула медиком. Про професію, пов’язану з рекламою навіть не замислювалась, аж поки не почала працювати у цій сфері.
— Пригадайте курйозний випадок на роботі.
— Курйозів було багато. Та один – незабутній. Подруга давно кликала мене на каву, та я не дуже мала час, на той період була досить заклопотаною і візит до кав’ярні ми весь час відкладали.
Але якось у мене подзвонив телефон. Грубим дивним голосом хтось у слухавці заявив, що хоче розмістити на тривалий час рекламу і пропонує зустрітися.
Я запросила до нашого офісу, але почула у відповідь, що фірма знаходиться далеко і краще обговорити все десь у кафе й що продукцію треба побачити на власні очі.
Я собі ще подумала, що мабуть людина хвора, голос видався якимось хриплим і незвичним.
Через годину була в обумовленому місці. Взяла з собою наші видання, прайси, папки…
Телефоную клієнту… але номер не відповідає. Думаю, зайду до кав’ярні і посиджу, лиш прийде. А там… сидить моя подруга, усміхається і каже: «А я вас, пані Марино, чекаю».
Виявляється, вона телефонувала з чужого номера, змінила голос і таким чином привітала мене з 1 квітня… а заодно вирішила покавувати зі мною.
— Вважаєте себе комунікабельною?
— Так. Без цієї риси я б не могла працювати на такій роботі.
— А які маєте хобі? Як подобається проводити вільний час?
— Вільний час присвячую здебільшого родині, вихованню дітей.
Їздимо на природу, насолоджуємося чарівники карпатськими краєвидами, милуємося ріками та потічками, збираємо гриби та ягоди, відпочиваємо та просто весело й цікаво проводимо час із близькими людьми.
Крім того, дуже люблю готувати та пекти усілякі тістечка.
— Розкажіть про синів, про родину…
— Маю турботливого чоловіка та двох чудових дітей. Старшому сину Івану 18 років, закінчив Мукачівський кооперативний технікум, вступає на факультет права Львівського політехнічного університету, меншому Владіку – 13, вчиться в Мукачівській гімназії, грає в футбол. Я ними, як і кожна мати, неймовірно пишаюсь. Для мене головне, аби вони виросли хорошими порядними небайдужими людьми, аби допомагали іншим, були співчутливими та людяними. Велику роль у моєму житті також відігравали й відіграють батьки, особливо мама, яка є моєю найкращою подругою, завжди підтримує і коли треба розрадить.
— Ви – хороша кулінарка, добре готуєте… Яка у Вас улюблена страва і чим найчастіше радуєте близьких?
— Я всеїдна, люблю все. А от своїм домашнім часто готую голубці, млинці, пельмені, сирний суп, суп із фрикадельками, деруни, тішу їх домашньою випічкою.
— А чи домашніх улюбленців маєте?
— Так. У нас є собака Джессі.
— Які риси Вам найбільше імпонують у людях і які навпаки відштовхують?
— Надзвичайно ціную чесність і порядність. А от дуже не подобається лицемірство, дволикість, коли в очі посміхаються, а за спиною ладні втопити. Загалом фальш, як на мене, погано не тільки в музиці, але й у стосунках із іншими.
— Улюблена книга у Вас є? Що читаєте?
— Від мами і бабусі перейняла захоплення устроями людського буття, про що йдеться у Біблії. Це – Книга Книг. Вона – головна. У ній написано про все.
А ще люблю читати різні романи. Вони допомагають розслабитись, зануритись у інший світ, психологічно розвантажитись і просто насолодитись подіями, описаними автором видання.
— У кожного з нас є потаємні бажання. Про що мрієте найбільше Ви?
— Маючи двох синів, мрію щоб якомога скоріше завершилась війна. Дуже багато людей залишаються без рідних. Хочу, щоб діти були здоровими, добре закінчили школу, вступили до омріяних вузів.
А також щоб наша газета розвивалася, щоб постійно були черги з клієнтів, щоб ще більше збільшився тираж.
— А за що любите Мукачево?
— Є така пісня «Як тебе не любити, Києве мій». Отак і Мукачево. Хіба його можна не любити? Тут рідне все, навіть повітря. Наше місто гарне і затишне, невелике й комфортне, усе розміщено поруч, компактно. Мукачево – є одним із найгарніших міст області і туристичним центром Закарпаття.
І хто б що не говорив, але місто дійсно заслуговує на звання європейського.
— Поділіться таємницею, або веселою життєвою історію, про яку раніше не розповідали іншим…
— Було всього багато. І курйозів, і смішних випадків. Але пригадую бабусю… Я її дуже любила. Тоді мені було років п’ять і вона почала вчити мене домашньої жіночої роботи. Передусім – прати. Перше, за що ми взялись – була білизна. У мене виходило все якось недолуго, а вона все мене підбадьорювала, нахвалювала, казала, що перу краще за неї. А це був неабиякий стимул.
Я плакала, але продовжувала роботу. Потім вона вчила мене пекти млинці. Мала багато власних рецептів як на основу, так і для начинок. Це заняття для мене, тоді ще маленької, теж було досить складним. Також не виходило. Тож уже тоді я почала мріяти, що виросту і буду вміти готувати різні наїдки. У тому числі і млинці. Рахувала дні, коли вже стану великою…
Справді куховарити тепер у мене виходить добре саме завдячуючи бабусі. Вона знаходила на мене і сили, і терпіння, підтримувала, пояснювала, показувала все, що вміла сама. Я дуже вдячна їй за науку та життєву мудрість.
— Щиро дякую за розмову. Успіхів та процвітання і Вам, і газеті «МУКАЧЕВО EXPRESS».
