Метеорологи: Закарпаттю повені у найближчий тиждень не загрожують (ФОТО)

Свідчення цьому – повені у Східній Європі, яких не було понад десять років. Чехія, Німеччина, Австрія страждають від високих рівнів води у річках. Ріки розливаються просто у містах, затоплюючи вулиці, будинки, транспорт, магістралі, комунікації, міське господарство. Закарпатці побоюються слушно. Велика вода завдавала неймовірно великих прикрощів нашому краю. А у 1998-му та 2001-му – наробила великої біди. Після цих повеней закарпатці навчилися захищатися. Було збудовано грандіозну і розгалужену комплексну систему протипаводкового захисту «Тиса». У останні кілька днів Закарпаття знову потерпає від високих рівнів води. Затяжні зливи спричинили підйом води у руслах річок Тиса, Латориця, Уж, Боржава. У басейнів Боржави навіть стався паводок. Власне, гідрологи це називають «розлив русла річки з виходом води на заплаву». Великої біди вода не наробила, головне – нічиє життя не постраждало. Та все ж, це привід боятися повторення ситуації. Адже дощі не припиняються. Звісно, «краще боятися, аніж налякатися». Але ми вирішили дізнатися наскільки побоювання краян щодо високої води у річках виправдані. Для цього ми звернулися по черзі до гідрологів, метеорологів та рятувальників з ДСНС, які тісно співпрацюють з фахівцями двох попередніх професій. Першим місцем нашого візиту стало Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса. Начальник відділу протипаводкового захисту цього відомства Тамара Мірочник розповіла нам наступне: Закарпаття: до 15 паводків на рік – Пані Тамаро, виглядає, що Закарпаття оминуло те, що довелося пережити Європі через повені і все ще триває там. Чому нас це минуло? Чи оминуло воно нас остаточно? – Ситуацію з рівнями води ми відслідковуємо цілодобово і постійно аналізуємо. Для цього у нас є автоматизована інформаційно-вимірювальна система «Тиса». Тричі на добу у нас відбуваються аналітичні наради: зранку оперативка, вдень – при передачі чергування і увечері по можливих надзвичайних ситуаціях. І ось як все виглядає зараз. Вчора я готувала аналітику для Держводагентства. Ситуація на водогосподарських об’єктах та на водотоках на території Закарпатської області виглядає так. Ми пережили дощ, який викликав у багатьох шок. З африканським пилом. Ми назвали його «зашпакльований дощ». Гідромет нас попередив ще до його початку про те, що до нас йде фронт з Африки. І ось згодом за ним сталася серія дощів і злив, які викликали занепокоєння. Так, певний ризик був. Випадала кількість опадів, яка дозволяла припускати значні підйоми води у річках. У цю пору року циклони утворюються на території Європи. Утворення які приносять нам опади, формуються на території Румунії, Угорщини і далі через нас йдуть на Івано-Франківщину, Чернівці, Львів, Польщу і часто повертаються в Угорщину. І ось те, що вразило Європу – ми опинилися у центрі цього циклону. І саме це нас врятувало. – Але ж дивно – літні паводки… Це ж не осінь і не весна! – Нічого дивного. Традиційно у нас паводки проходять за певною схемою. Зазвичай січень-березень ми маємо «водопілля», підняття води, спричинене таненням снігу. Травень-червень – зливові повені. І листопадова повінь у Закарпатті майже гарантована щороку і традиційна. Навіть вже існує приказка: «Ой, мамо, та хто ж мене візьме? – Та от, доню, хіба вже листопадова повінь.» Тож, ми вже знаємо всі паводкові зони і їх є три. Звісно, бувають роки, у які паводкові ситуації формуються до 15 разів на рік, як ось це було у 2010 році. Це паводки різного ступеню захисту. З цих 15-ти бувають 7-8 третього ступеню, 2-3 – другого і решта – першого, найнижчого ступеню. Так звані, у межах корінних берегів. Цього разу ми не отримали тієї суми опадів, через які б могли отримати третій ступінь. – Що ж ми отримали і чого нам очікувати найближчим часом? – Зараз ми маємо період підвищеної водності. Найближчий прогноз на 7, 8, 9 дає нам опади на усій території області, але значного впливу на рівневі режими рік вони не матимуть. Будуть грозові дощі з проясненням. Щодо рівнів річок, то зараз у них проходить паводок у межах русел рік з підйомом води у межах корінних берегів без виходу води на заплаву. Короткочасний вихід води на заплаву спостерігався у руслі Боржави суто за рахунок зливових дощів, які пройшли локально у цьому басейні. Та вода зійшла, опадів більше нема і водність не підтримується. Зараз у нас експлуатаційний режим і ми зайняті тим, що трохи води перекачуємо з меліоративних каналів у русло Латориці. Просто щоб знизити вологість ґрунту задля нормальної вегетації. Маємо таку можливість, річка здатна прийняти цю воду без екстремальних наслідків. Качають усього дві насосні станції у низині, де є значне перезволоження ґрунтів. Всі інші меліораційні канали скидують воду гравітаційно, немає потреби вмикати насоси. У річках рівні води пішли на спад. Тому закарпатцям слід заспокоїтися, але не варто розслаблятися повністю. Синоптики нам обіцяють жарке літо, але з дощами і грозами. Точний прогноз – понад усе – Чому ж у Європі сталося те, що сталося? – Ситуація по Європі склалася така у зв’язку з тим, що підтоплені переважно низинні райони. Вони мають серйозне навантаження водозбору. Там водозбірна площа велика. Ми могли б мати розвиток високого паводку, якби на фоні цієї підвищеної водності мали б продовження опадів у кількості 50-80 міліметрів. Тобто такі, які пройшли у Європі. У нас таких опадів не було. Додам, що особливість наших паводків – це їхня швидкість. Вони формуються швидко і проходять швидко. Ми маємо час, щоб підготуватися, максимально протягом доби. А у них у Європі було набагато більше часу. Вони ж мали всі прогнози. І вони це зробили. У них система моделювання хороша. Вони збудували бар’єри і таке інше. Але справа у тім, що фактичні підйоми води у Європі перевищили спрогнозовані. – Тож, точний прогноз понад усе? – Він дуже важливий. Украй важливий. Тому наші кращі друзі – синоптики. Після цієї розмови ми завітали, власне, до синоптиків. Нашим співрозмовником стала провідний синоптик Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, співробітник сектору аналізу спостережень та прогнозування Інна Булак. – Пані Інно, сьогодні пролунало застереження щодо можливого підняття рівнів води на Закарпатті і підтоплення. Власне, Укргідрометцентр каже про можливість повені. Чи є для цього передумови? – Давайте поглянемо наші спостереження і прогнози. Зараз над нами знаходиться нестійке баричне поле зниженого тиску. І на фоні цього поля у нас буде нестійкість атмосферних явищ. У нас можуть бути внутрішньомасові утворення грозових вогнищ. Але місцями. Не на всій території Закарпаття. І грози будуть тільки удень. Уночі передбачається практично без опадів. У всякому разі без істотних опадів. І це у нас спостерігається підвищення температурного режиму. За ці дні на Закарпатті денні температури підніматимуться до 27 градусів тепла. А щодо опадів, які можуть спричинити розливи річок. Я не бачу таких передумов. Немає ймовірності того, що короткочасні опади, які прогнозуються, підкреслю, місцями, та ще й, переважно у другій половині дня зможуть дати такі рівні, які б могли спричинити значне підняття рівнів річок. Які, до того ж, зараз вже пішли на спад, ймовірно вам гідрологи повідомили. – Як тоді оцінювати прогнози Укргідрометцентру? – По-перше, вони дали довгостроковий прогноз. А що прогноз довгостроковіший, то він більш неточний. Найточнішими є короткострокові прогнози. І саме у найближчий час я не бачу ніяких передумов, які б загрожували Закарпаттю. А по-друге, по інший бік Карпат атмосферні маси, які впливають на погоду і опади, формуються зовсім інакше. Нам на Закарпатті властивий вплив тих самих потоків, які переміщуються над Європою. А над Європою вже все найгірше минулося. Тож, якщо говоримо про Закарпаття, то закарпатцям не слід піддаватися паніці. «Надзвичайники» до паводків готові Зрештою, прогнози-прогнозами, але якщо лихо таки стається, то першими поспішають на порятунок і ліквідацію наслідків водного лиха бійці Державної служби надзвичайних ситуацій України. Тож, готовність їх ми попросили прокоментувати прес-секретаря Закарпатського обласного управління ДСНС Наталію Батир: – Пані Наталю, чи готові «надзвичайники» до можливого паводку чи навіть повені? Наші підрозділи перебувають постійно у стані повної готовності. Якщо ж йдеться про конкретні цифри, то на виникнення ускладнення, пов’язаного з паводком, до дій готові 420 чоловік особового ДСНС у Закарпатській області. Вони готові будь-якої миті вирушити на ліквідацію наслідків стихійного лиха і порятунку постраждалих. Для цього у нас готові 20 моторних та веслових човнів, три пожежно-насосні станції ПНС-110. Ефективність кожної становить 110 літрів води на секунду. Також у нашому розпорядженні 58 мотопомп. Також будь-якої миті готовий зібратися Оперативний штаб комісії з надзвичайних ситуацій, яки готовий вирішити яких заходів варто вжити для ліківідації надзвичайної ситуації. – Мішки з піском? – Мішки – це обов’язок місцевої влади і цим опікуються гідрологи. Зараз вони саме поповнюють свій запас матеріалів для спорудження водоутримуючих ліній. Наші бійці тільки укладають ці мішки, перекладаючи їх плівкою, і будуть лінії, крізь які вода майже не може пройти. Утім, як свідчать останні прогнози метеорологів, з якими ми працюємо дуже тісно, для закарпатців найближчим часом немає підстав побоюватися підняття рівнів води. Всі прогнози свідчать про те, що небезпека нас оминула. Справа рук самих потопаючих – Що б ви порекомендували закарпатцям, щоб якнайменше страждати від паводків. – Паводки у Закарпатті мають локальний характер. Головною їх причиною є насправді не річки, а засміченість локальних водотоків. Люди просто засмітили, завалили бадиллям, сміттям, землею, відходами яри, канали, зливові кналізації, які є водотоками, що дозволяють воді швидко сходити і не утворювати паводків. У селах всі ці водотоки засмічені. І не чистяться. У містах засмічена зливова каналізація. Саме тому і міста у нас все частіше «плавають». Тож, зараз ми б радили місцевій владі і самим мешканцям виділити час для того, щоб прочистити ці канали сходження води. Саме це дозволить уникнути ситуацій, у яких необхідно залучати до ліквідації наслідків наше відомство.