Її краяни морозять, варять та солять у банки. Роблять це саме зараз, бо у серпні сир чи не найжирніший, а ціни найнижчі.
«Овечий сир не переводиться на нашому столі. Та варимо його лише з травня й до вересня, коли отара літує на полонині, – розповів газеті «Експрес» представник династії вівчарів з закарпатської Білої Церкви Михайло Оприш. – У серпні масово заготовляємо смачний продукт на зиму. З 10 літрів молока виходить лише півтора кілограма сиру. Та який він смачний, скуштуйте, це вам не «хімія» з магазину».
У фермера є цілий молочний цех: під навісом показує він з десяток сирних «кругляків», з яких повільно стікає сироватка. Усередині – кілька чанів з овечим молоком, біля яких порається зараз дружина Олена.
«Секрети зберігання продуктів вівчарства знали ще наші діди. Запорука успіху – строге дотримання технології виготовлення сиру. Варю його сама, нікому цієї справи не довіряю, а головне у клопіткому процесі народження бринзи – чистота та свіжі інгредієнти. Молоко в жодному разі не кип’ячу, нагріваю лише до температури парного. Якщо перегрієте – доброго сиру годі й чекати», – розповіла пані Олена.
На 100 літрів молока вона додає столову ложку клягу – порошку висушеного шлунка молоденького теляти. Свіжі головки сиру стікають добу-другу під сонцем. Коли шкірочка на них затвердне і стає золотистою, сир готовий до зберігання.
«Мій дід клав головки до погреба, діжки із сиром обкладав кригою або трамбованим снігом. Сир зберігається аж до травня. А я заморожую одразу понад 2 тонни бринзи і ще півтонни свіжого сиру», – розповів фермер.
На базарах краю продають різний овечий сир. За кілограм горяни правлять 50-60 гривень.
«У серпні щодоби з отари надоюємо майже 450 літрів молока. На полонині вівчарі закладають щодня понад 40 12-літрових галет з бузом. З кожної виходить майже 10 кілограмів сиру. Засолюємо сир у дубових діжках, узимку люта бринза – перші ліки проти грипу», – розповів вівчар Михайло Стець.
По бринзу на Закарпатті приїздять навіть кияни, які скуповують її центнерами. Беруть приклад з краян і закладають сир у банки. Найбільше цінують те, що це натуральний продукт.
