За словами експертів, температурного рекорду Закарпаття, що колись зафіксували у Берегові на позначці 39 градусів спеки, цього року ми не поб’ємо. Але чи не загрожує закарпатським полям засуха, а здоров’ю краян проблеми, дізнавався кореспондент Мукачево.Net.
«Останні три роки є найбільш сухими і теплими, Закарпаття не добирає норми опадів. Що стосується температур, то не можна сказати, що вони сильно наростають, цього року навряд чи перевищимо максимальну в історії Закарпаття температуру, яка була зафіксована декілька років тому у Берегові та досягла 39 градусів. Зараз в області є екстремально-жаркий період, що вважається стихійним гідрометеорологічним явищем та призводить до погіршення стану здоров’я, наприклад, у сердечників», - каже начальник Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук.
В середу температура буде на рівні 37 градусів тепла, але вночі з середи на четвер та протягом четверга в області пройдуть дощі, місцями сильні зливи та стане прохолодніше - температура впаде до +28. Таке метеорологічне явище відноситься до різких змін погоди та так само має негативний вплив на життєдіяльність населення, додав експерт.
Однак, що стосується агрономічного сектору області, то тут високі температури тільки на користь. Під палким сонцем зернові ростуть значно краще, пояснив кореспонденту Мукачево.Net заступник директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Юрій Лесьо: «Жодних негативних наслідків для агросектору така спека не несе. Навіть навпаки – сонце та ультрафіолет позитивно впливають на всі зернові культури, пшениця наливається сонцем і це дуже добре. Єдине, чого варто остерігатись – пожежі, які можуть виникнути, але ми разом з МНС-никами провели з аграріями області відповідні інструктажі, всі діють згідно інструкцій. На даний момент випадків загорання на полях не було».
Але хто і постраждає від таких екстремальних температур, то це самі жителі краю. Температура повітря, вища за позначку 30, сприяє порушенню адаптаційних можливостей організму, особливо в регіонах з високою вологістю - в гірських регіонах. Це проявляється запамороченнями, нездужанням, відчуттям розбитості, нападами жару, підвищеною спрагою, судомами у литкових м’язах і м’язах спини, головним болем, болем в очах та підняттям температури тіла до 37,5-38.
«У такий період краще носити просторий одяг світлого кольору з легкої натуральної тканини, який прикриває всі частини тіла, носити головний убір з широкими полями і скоригувати режим – нормалізувати сон, відмовитись від роботи на відкритому просторі в обід, не споживати велику кількість солених жирних продуктів. Їсти дробно,в більшості овочі, фрукти, а калорійну їжу споживати зранку», - розповідає сімейний лікар Віктор Петров.
А от любителям кави краще зачекати до осені, або хоча б скоротити об’єми її споживання, адже цей напій призводить до порушення тепловтрат. Не рекомендується пити дкже холодні напої, бо це приводить до застуди. Налаштувати у приміщенні кондиціонування в межах 5-10 градусів різниці з навколишнім середовищем.
Лікар каже, що тільки за цей літній період у Європі зафіксовано 20 летальних випадків від перегрівання на сонці, тому варто пам’ятати, що при перших ознаках теплового удару, таких як запаморочення і головокружіння, втрата свідомості потрібно забрати людину з сонця чи жаркого приміщення, звільнити від цупкого одягу, накласти холодний компрес, підняти ноги вище рівня голови і дати охолоджуючий напій. В разі відсутності ефекту від таких заходів варто викликати швидку.
Мukachevo.net
