Політизація коаліційного процесу: кому це вигідно?

10
6

Коаліційна фантасмагорія в Україні потрохи наближається до «точки кипіння». І судячи з усього, нею стане перше засідання нового парламенту.

З огляду на заяви лідерів партій-переможців все зрозуміло: демократична коаліція в складі НУ-НС і БЮТ має відбутися. Але ж ні…преса публікує все нові і нові «чутки», представники політичних сил роблять суперечливі заяви, а український народ дивиться продовження національного серіалу під назвою «Коаліційний процес».

Дискусія щодо формату коаліції і стратегії спільних дій – закономірний прояв демократії. Але реакція ЗМІ створює зовсім інше враження. Перше і найлогічніше запитання ми вже поставили у заголовку статті: кому це потрібно?

Відповідь проста. Це потрібно тим політикам, які не дбають про інтереси народу і авторитет держави, а оперують лише власними утилітарними інтересами. Вони, подібно лавочникам, прагнуть дешевше купити і дорожче продати. Але під час руху до «відкритого» демократичного суспільства для реалізації цих планів необхідна ширма. Інформаційна істерія – те, що треба.

Ні, це не черговий (не)безпідставний закид щодо відсутності в Україні чесної і незалежної журналістики. Так, ми лише вчимося «культури подачі інформації» і все це закономірний процес демократизації…але, досить почитати заголовки або те, як деякі  ресурси подають ту чи іншу інформацію, і все стає зрозумілим: «дурной запах издают отечественные СМИ»*. В політології є спеціальний термін: «маніпуляція суспільною свідомістю».

До речі, в цьому задіяні не тільки ЗМІ (точніше їх власники або особи, які впливають на зміст повідомлень), а й самі політики. Їхня безвідповідальність може дорого коштувати суспільству, яке ще навіть теоретично не може представити контраргумент подібним процесам. Громадянське суспільство – це лише теми конференцій і лекційних занять, які вже давно час втілювати в життя.

В такий час, дуже легко побачити в кого демократія як то кажуть «у думках і у діях»… Дуже важливо для молодої української протодемократії, що саме Президент України В.А.Ющенко зайняв консолідуючу, спрямовану на конструктив позицію. Я пропоную Вам прочитати уривок із його телезвернення від 3 жовтня:

«Я очікую від лідерів Партії регіонів, Блоку Юлії Тимошенко, Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона”, Блоку Литвина політичної мудрості і кроків до консолідації країни навколо національних пріоритетів. Політичні сили новообраного парламенту повинні виробити модель співпраці влади й опозиції навколо спільного порядку денного для України» -  і згадати заголовки у ЗМІ та реакцію окремих політиків…там було, що завгодно, тільки не той конструктив (виділено жирним шрифтом у цит.тексті), на якому наголошував глава держави…

Що ж є над чим подумати, а саме: в якому суспільстві ми живемо сьогодні, а в якому –  хочемо жити завтра? І що для цього треба зробити?

 

PS.На прес-конференції для українських журналістів в рамках офіційного візиту до Румунії Віктор Ющенко зауважив, що сьогодні ознайомився з деякими коментарями, у яких ідеться про необхідність підписання нового Універсалу національної єдності. «Я це буду вітати», - сказав Президент України. Віктор Ющенко висловив переконаність у тому, що опозиції слід надати права. «Я як Президент поважаю сили, які перемогли, я як Президент буду поважати опозицію», - запевнив В.Ющенко. На його думку, сьогодні унікальний момент, коли український політикум від протистояння і взаємознищення може перейти до взаємопорозуміння та співпраці. «Якщо для цього необхідно поділитись місцями у керівництві парламенту, я перший підтримаю таку стратегію. Якщо для цього необхідно поділитись місцями у керівництві уряду, я перший підтримаю таку стратегію», - заявив Віктор Ющенко.

 

 

* пререфраз статті: Наталья Лигачева «Дурной запах издает отечественное телевидение на выходе из избирательной кампании-2007» // Телекритика від 9.10.2007

 

Коментарі

Р
Роман

Дмитро, а як ви вважаєте, чи є на даний час в Україні ті політики, які дбають про інтерес народу і авторитет держави?І як ви ставитесь до того, що така людина як Ренат Ахметов, зокрема його капітал може піти в опозицію?

Д
Дмитро

Дякую за запитання. Відповідаю: я більш ніж переконаний, що є...тільки от їх, на жаль, схоже, меншість. Щодо другого запитання: не виключаю, що Р.Ахметов як депутат від ПР разом із однопартійцями можуть опинитися в опозиції, але його капітал - ніколи, це точно

В
Вiталiй

ЗМI завжди використовувалося полiтиками для манiпулювання суспiльною свiдомiстю, це вже класика для нашої елiти. На мою думку четвертої незалежної влади в Українi нема. Мене дуже цiкавить думка автора, про те, чи iснує справжнє ЗМI в нашiй державi, чи вiн так само є заручником "класичної системи"?

О
Олександр

досить конструктивно поставлены питання...до речі, спостерігається (в усіх статтях) якісно-новий підхід до аналізу сьогоденної "політики":пошук ідеалістично-позитивної конструкції, яка допоможе знайти передусім основні контрапункти співпраці влада-суспільство. Це добре, бо від прагматиків і песимістів вже аж нудить...Поки що народ мовчить...ЗМІ займають ту ж саму позицію прагматиків - сьогодні проти одних, завтра -проти інших...Темники, джинса і заказні матеріали роблять свою справу...однак, як

Д(
Дмитро (автор)

Відповідь на запитання Віталія: в сучасному суспільстві марно шукати об`єктивної інформації і незалежної преси. Я абсолютно згодний з Олександром, що проблема сучаних ЗМІ, у тому числі і в УКраїні, актуалізується на питаннях культури і етики подання інформації, а також наявності аргументованої дискусії і представлення різних точок зору. Щодо самого автора, то це не перша моя стаття, тому не так складно визначити, чи автор прагне до об`єктивності і аргументованого викладу певної точки зору, чи йо

Г
Григорій

Я вдячний автору цієї статті. Він доніс цю інформацію до простої людини. Не ви маєте слідкувати за політикою, а вона за вами. І повірте вона багато чого навчиться

Читайте також