Керівник міського онкологічного центру, доктор медичних наук розповів Мукачево.net про стан онкомедицини і проблеми онкології у Закарпатті напередодні профільної конференції медичних працівників.
Рак – страшне слово. Страшний діагноз, який сприймається як прокляття і вирок. Заведено вважати, що від цієї хвороби гарантовано помирають. Так твердять міфи, якими повні голови навіть найбільш освічених краян.
Чи можна говорити про таке захворювання оптимістично? Особливо за умов, які ми звикли називати «плачевний стан сучасної української медицини». Та, виявляється, онкозахворювання – далеко не вирок. З ним можна боротися, у більшості випадків – успішно. Тільки якщо діяти не за старою «накатаною» у онкологічній медицині схемою «всього відразу і побільше», а знати і використовувати такі поняття і методи як індивідуальний підхід, нові технології, досягнення медицина як науки.
Про це ми поспілкувалися із завідувачем кафедрою онкології та радіології УжНУ, професором Євгеном Готьком. Розмова наша відбулся напередодні міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні аспекти лікування раку молочної залози у жінок», яка 4 квітня розпочнеться в Ужгороді завдяки активній професійній позиції нашого співрозмовника.
Рак – це не вирок!
– Євгене Степановичу, як сьогодні в Україні виглядає ситуація онкологічних захворювань молочної залози? І якою є основна проблема цього захворювання?
– Основна проблема полягає в тому, що серед усіх онкозахворювань рак молочної залози стоїть на першому місці, випереджаючи всі інші локалізації раку. Принаймні в жінок. У цій сфері медицини захворювання чоловіків і жінок обліковуються окремо. Рак молочної залози зустрічається і в чоловіків, але набагато рідше. На рік в області ми маємо понад 300 нових пацієнтів. Якщо поглянути на дані останнього канцерореєстру, то побачимо, що у Закарпатті кожного дня діагностується одна хвора на рак молочної залози.
Друга проблема цього захворювання полягає в тому, що на превеликий жаль, незважаючи на всі зусилля виявити це захворювання на ранніх стадіях, у нас все ще залишається високий рівень занедбаності цієї хвороби. І це при тому, що діагностика раку молочної залози відноситься до візуальних локалізацій. Тобто для того, аби виявити це захворювання, не потрібно якоїсь надскладної апаратури.
Достатньо звичайної пальпації. Якщо ще підключити сюди такі древні методи як утразвукове обстеження, маммографію то це тільки покращить якість діагностики. Це так само, як рак шкіри – не треба якогось надсучасного томографа, аби діагностувати це захворювання. Достатньо просто подивитися на шкіру. Це є захворювання візуальної локалізації. Але це не спрощує ситуації із рівнем захворювання. Понад третина жінок, що звертаються до лікарів по допомогу, звертаються запізніло. На 3-4-й стадіях захворювання. І звідси й виникають усі проблеми. Відомо, що лікувати рак молочної залози на ранніх стадіях значно легше та ефективніше, аніж на стадіях занедбаних. І, що важливо, значно дешевше: і для пацієнта і для держави.
– Захворювання на рак завжди лякають людей. Суспільна думка така: це – вирок. Чи так це насправді? Який відсоток видужання від захворювання, виявленого на ранніх стадіях, і який – на пізніх?
– Є офіційні дані, але тут варто провести розділення між американськими та західноєвропейськими даними та нашими, українськими даними. В Америці захворювання на 1 стадії раку молочної залози мають 100%-ве видужання. Наша статистика, я думаю, що вони трохи кривлять душею, дає цифру в 95 % видужання від онкозахворювань, виявлених на 1 стадії. Ті 5 % залишаються, можливо, для випадків, коли неправильно була діагностовано стадія захворювання.
Друга стадія за нашою статистикою має 80 % видужань. Це не означає, що в 20 % випадків хворі помирають. До частини пацієнток хвороба може повернутися у вигляді рецидиву, що теж лікується.
У третій стадії наша статистика дає відомості про 50 %-ве видужання від онкозахворювання. Ну і на 4 стадії мова йде уже, на жаль, не про вилікування, а про медіану виживання. Це сугубо специфічний статистичний онкологічний термін на означення часу, протягом якого помирає половина хворих з усіх, які спостерігаються. Якщо ми беремо, наприклад, 100 хворих на 4 стадії і медіана виживання в них становить 24 місяці, то це значить, що протягом цього часу померло 50 хворих.
Однак навіть при 4 стадії можна ефективно допомогти пацієнту, якщо він, звичайно, звернувся до лікаря, а не займається самолікуванням, якимось «вишіптуванням» чи «лікуванням екстрасенсами»… Мова йде про дуже ефективне продовження життя без втрати якості життя. Навряд чи вдасться вилікувати хворобу, хоча є й такі випадки, схожі на чудотворні моменти, але їх, на превеликий жаль, дуже мало. Лікар повинен боротися за кожну годину, кожен день життя хворого.
«Гулька у грудях» – у 95% випадків не рак
Рак молочної залози – доволі специфічне онкозахворювання і тут можна досить ефективно допомогти хворим. Є багато випадків, коли хворого до нас, образно кажучи, заносять за руки-за ноги. Тобто людина вже не ходяча. А звідси, після лікування, вона йде самостійно, своїми ногами. Це сучасний рівень розвитку онкології, при якому можна дуже реально допомогти пацієнту. На 4-й стадії ми хворого не вилікуємо, але переведемо хворобу в хронічний стан. Людина в такому стані живе, досить непогано себе почуває, ходить на роботу, порається по господарству. Може себе обслуговувати, не є обузою для рідних. Люди живуть, як і хворі на діабет. Так, теж важке захворювання, але людина з ним може жити тривалий час. Коли трапляється «загострення», то ми коригуємо лікування, призначаємо відповідні ліки і людина продовжує життя в ремісії. Ремісія може тривати як 2-3 місяці, так і 2-3 роки, це питання дуже індивідуальне.
Тому можна сміливо сказати, що ми на сьогодні маємо відчутний прогрес у подоланні цієї хвороби. Якщо в 1-2 стадіях ми можемо ефективно і безповоротно вилікувати людину, вона знімається з онкологічного обліку, то навіть на 4 стадії ми можемо говорити про ефективну допомогу пацієнту, без його інвалідизації.
– Професоре, є таке явище… Дехто з людей бояться почути цей діагноз і тому не йдуть до лікаря на обстеження і зрештою запускають хворобу та помирають. Що б Ви, як лікар, сказали таким жінкам?
– Дуже важко давати якісь поради. Ми даємо їх дуже уніфіковано. Є різні люди, різні типи психології, до кожної жінки має бути свій підхід. Якщо ви вже попали в біду, то по-перше, якщо при пальпації жінка виявила в груді «гульку», то слід знати, що в 95 % це не рак. Це загальновідома статистика.
По-друге, треба усвідомити, що на сьогоднішній день рак молочної залози дуже ефективно лікується. Тому чим раніше ви звернетеся до лікаря -- тим ефективніше буде лікування. Але звертатися треба до профільного лікаря. До онколога, гінеколога, мамолога. Хоча останньої спеціалізації як такої не існує у реєстрі спеціалізацій. Лікар визначить, чи це новоутворення доброякісне чи недоброякісне. Якщо перший варіант – доброякісна пухлина – то тут торгуватися нема чого: будь-яке новоутворення в молочній залозі підлягає видаленню.
Якщо ж недоброякісне утворення, то його можна вилікувати. Я стою на тих позиціях, що є дуже мало таких особливих захворювань на рак молочної залози, які не піддаються лікуванню. Та завдяки останнім досягненням медицини у галузі онкології, ми можемо ще до лікування виявити так звані прогностичні фактори -- хірургічні дії, хіміотерапія, імунотерапія і т.д. -- які нам дадуть чітку відповідь на питання, чи буде ефективне лікування. За допомогою цих факторів можна визначити оптимальний алгоритм тих дій, які повинні проводитися про злоякісному новоутворенні.
– Тобто, боятися піти до лікаря – «собі дорожче»?
– Якщо жінка виявила в себе в молочній залозі щось «не те», то в першу чергу не можна займати позицію страуса. Мовляв, будь, що буде, я перечекаю. Жінка може чекати, хвороба не чекає. Одна справа, якщо утворення доброякісне. Та злоякісне утворення грає проти жінки.
Бізнес-леді? Перевіряйтеся частіше!
– На цю хворобу хворіють з однаковим шансом? Чи є провокуючі чинники?
– Є дивна статистика, яку досі важко пояснити. Серед занедбаних випадків дуже часто зустрічаються вчителі, лікарі, як це не дивно, -- тобто люди з вищою освітою, з високим рівнем IQ. Чому – не можу пояснити… Цікаво, що є таке спостереження, що на рак молочної залози має більше шансів захворіти якась бізнес-леді, аніж жінка простого способу життя. Середній фактор виникнення цієї хвороби – це високий соціальний/економічний статус жінки.
– Можливо тому, що всі хвороби – від нервів?
– Цілком можливо. Головне, що б я сказав жінкам: не ризикуйте, не затягуйте час. Якщо це рак, то все рівно настане той момент, коли ви змушені будете звернутися до лікаря! І не допускайте до того, щоб лікар змушений був констатувати, що тут мало що можна зробити… Навіть якщо стан геть безнадійний, здавалося б, і тут можливо допомогти жінці, та не треба допускати до такого. Звернувшись раніше, можна ефективно повністю ліквідувати цю хворобу.
Світила онкомедицини – на обмін освідом в Ужгород
– У вас почза кілька днів починається дводенна конференція зі світилами світового значення в якості доповідачів. Чому саме Закарпаття стало місцем проведення конференції і що ця конференція має змінити в онкомедицині краю?
– Це конференція традиційна і проводиться не перший рік. Проводиться вона в рамках засідань наукового товариства онкологів Закарпатської області. Я щороку стараюся підгадати по даті так, щоб провести конференцію в час цвітіння сакури в Ужгороді. Але все ніяк не втраплю (сміється). Щоразу ми проводимо конференції на іншу тематику. Досить часто торкаємося онкології молочної залози, тому що це проблема №1. Однак говорили і про рак шлунку, легень та ін..
Ми стараємося при організації цих конференцій уникати їх комерціалізації. Тобто є багато фармакологічних компаній, які хочуть свої препарати «проштовхнути», та в нас немає жодних рекламних доповідей. Сугубо практичні напрацювання. Цього разу тематика -- виключно сучасні методи лікування раку молочної залози у жінок. Я запрошую топових спеціалістів, кожного у своїй галузі. Цього разу приїде видатний пластичний онкохірург з Києва, який зберігає груди жінці навіть тоді, коли її повністю треба видалити; професор з Донецька, головний онколог Міністерства охорони здоров’я України, він висококласний спеціаліст у галузі занедбаних, неоперабельних, онкозахворювань молочної залози.
З Грузії їде президент грузинської онкологічної групи, який 12 років стажувався в онкологічному центрі Великобританії. Він може поділитися досвідом як Грузії, так і Великобританії у боротьбі з онкологією молочних залоз у жінок.
Професори з Москви – одні з провідних онкологів країни, мають серйозні напрацювання і мають що розповісти нашим лікарям.
– У цій сфері часто щось змінюється?
– Ми відійшли від стандартизації і уніфікації методів лікування. Зараз онкологія перейшла в стадію індивідуалізованого лікування. Тобто раніше при діагнозі рак молочної залози у лікарів були єдині уніфіковані підходи в лікуванні: операція, променева терапія, хіміотерапія, гормонотерапія. Це були чотири кити, на яких базувалася вся онкологія молочної залози.
Сьогодні завдяки виявленню цих прогностичних факторів, про які я говорив, нам вдається спрогнозувати ефективність лікування і спрямувати його в те чи інше русло. Іде мова про індивідуалізоване лікування, тобто те, що зараз топове ноу-хау в онкології. Тобто завдяки виявленню біологічних властивостей пухлини можна для кожного окремого випадку підібрати ефективне індивідуальне лікування. Зараз ми маємо порядку 25 параметрів, на які орієнтуємося при виборі тактики лікування. Навіть є класифікація раку молочної залози на підставі генетичних аспектів, на підставі мутації деяких генів.
– Тобто конференція про те, як індивідуалізувати рак молочної залози у жінок і підвищити ефективність лікування?
– Так. Друга частина конференції буде дуже цікава – інтерактивний семінар, де лектори підготували клінічні ситуаційні задачі з практики і варіанти відповіді на них.
– Скільки учасників очікуєте?
– Ми розраховуємо на 120, але практика показує, що їх буде набагато більше – тут буде вся Україна. Луганськ, Донецьк, Одеса, Львів, Запоріжжя, словом, я побоююся, що ми не помістимося в комплексі. Минулого року зареєстровано було 100, а приїхало 160…
– Що потрібно зробити в нашій медицині і зокрема в сфері онкології, щоб люди перестали уникати наших лікарів і прагнути лікування за кордоном?
– Треба зробити такі підходи до медицини, які є за кордоном… В медицину треба виділяти не такі бідацькі гроші, як виділяються сьогодні і, по-друге, повністю переглянути систему освіти лікарів. Тобто всій медично-освітній системі країни треба працювати над тим, аби підняти рейтинг нашого лікаря. За матеріально-технічним оснащенням, нема де правди діти – ми безнадійно відстали від Америки. Але у нас є чудові фахівці, які, навіть маючи мінімум ресурсів, здатні робити майже неможливе і добиватися чудових результатів. Тому для тих, хто лікується в Україні – все не безнадійно. Ми, хоч і поволі, але рухаємося вперед.
