Перезавантаження економіки переноситься?
Минулого тижня урядовці представили в парламенті програму економічного і соціального розвитку до кінця поточного року. Втім і нардепи, й економісти зійшлися в одному: антикризовою програма навряд чи стане, адже про вирішення головних проблем на кшталт «оздоровлення» державних фінансів, зменшення податкового тиску, диверсифікації енергетики, наповнення Пенсійного фонду не йдеться.
Провідні аналітики взагалі дивуються, чому уряд називає свою діяльність реформами. За словами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, документ більше схожий на декларацію про наміри. На його думку, серйозна програма роботи уряду повинна містити цілі, засоби їхнього досягнення, терміни і критерії оцінки. Втім урядовці пообіцяли доопрацювати документ і подати на розгляд парламентаріям у найближчі тижні.
Чергові вибори Президента України завершилися. Заклики, обіцянки, декларації позаду. Політики-переможці святкують і вже мали достатньо часу, щоб усвідомити складність ситуації, в якій перебуваємо.
У країні за останні двадцять років склалася традиція – прийшовши до влади, наобіцяти українцям купу реформ. Нині говорять, що основні реформи потрібні в економіці. І саме ці реформи, можуть зіштовхнутися з серйозним опором як із боку чиновників, так і частини суспільства, адже держава має відмовитися від соціального популізму. Збільшення пенсійного віку, урізання пільг, підвищення тарифів для населення на газ, інші непопулярні й болісні кроки – вимагатимуть неабиякої політичної волі й свідомого жертвування своїми політичними перспективами для порятунку України. Втім чи піде влада на непопулярні кроки напередодні місцевих виборів?
Провідний експерт економічних програм Центру Разумкова Костянтин Кузнєцов уважає, що економічні реформи на початку запровадження можуть видатися не зовсім зрозумілими пересічним громадянам, а саме цього і бояться політичні сили. «Непопулярні заходи, зрозуміло, можуть стати причиною втрати частини рейтингу, і тому жоден уряд так і не наважився їх запровадити.
Хоч до певних кроків нова влада таки вдалася. Але створення комітетів при Президентові, указ про боротьбу з бідністю ще не демонструють тенденції до створення команди, яка швидко й точно дасть суспільству дорожню карту послідовних і синхронних кроків влади в інтересах кожної людини та всього суспільства, в інтересах держави, а не лише декількох бізнес-груп. Для глибоких системних реформ потрібна критична маса професіоналів в уряді, в парламенті, на рівні місцевих держадміністрацій, в органах місцевого самоврядування. Але це тільки доконечна умова успіху. Володимир Артеменко, експерт-аналітик Інституту громадського суспільства констатує: головною проблемою в цьому контексті нині є вимивання професіональних держслужбовців із системи державного апарату. Для цього є об’єктивні причини: часті зміни уряду, регулярні звільнення, брак наступності виконаної роботи. Звичайно, це демотивує держслужбовців. У більшості розвинених країн політичний рівень керівництва відділений від рівня держапарату, і політики обмежені в ухваленні кадрових рішень у своїх відомствах. Це створює державним службовцям набагато сприятливіші умови для роботи, зокрема – можливість професійного й кар’єрного зростання. Тільки не в нас. У країні масова кадрова революція. Міняють усіх і вся.
На думку аналітика, перші кроки нової влади породжують тривогу, оскільки вже тепер помітна тенденція до підміни глибоких системних реформ лише частковими економічними змінами в інтересах великого бізнесу. Якщо команда буде формуватися на вирішення лише цього завдання, то системні кризові явища в Україні, на жаль, повторюватимуться.
Своє бачення реформування економіки минулого тижня виклав в авторській статті «Урядовий гіпноз словами про реформи» лідер Єдиного Центру Віктор Балога. На його переконання, «за понад місяць із дня формування Кабінету Міністрів нова урядова команда фактично ні на крок не просунулася у здійсненні задекларованого курсу на реформування економіки. До цього часу суспільство не побачило, тим більше – не відчуло жодного реформаторського зусилля уряду і навіть не знає змісту пропонованих перетворень. Віктор Балога вважає, що фахової критики не витримують плани уряду й далі фінансувати популістську соціальну політику попередників, ба більше – розвивати її. «Але слід здавати собі справу про те, що високі соцстандарти затягують зашморг на й без того напівмертвій економіці», – констатує політик.
Також, на думку лідера єдиноцентристів, для економіки згубне дальше залучення зарубіжних кредитів на фінансування соцпрограм. Адже ці позики мають бути спрямовані передусім на втілення проектів економічного розвитку, які дають нові робочі місця й стимулюють цілі виробничі галузі. «Кредити треба використовувати так, щоб вони приносили дохід, заробляли гроші на повернення запозичень. Але їх знову беруть, щоб проїсти».
Нічого не робиться й для реформування пенсійної системи. Нині дефіцит Пенсійного фонду вже обраховується десятками мільярдів гривень, і уряд лише намагається хоч якось втримати цю лавину. «Тим часом розміри максимальних пенсій для деяких спритних громадян не могли б потягти й економіки країн G-8. Пенсіонери-здоровані у 45 років і далі успішно трудяться, а наявна пенсійна система не дозволяє людині надійно відкласти гроші на забезпечення старості», – констатує Віктор Іванович.
Якісною реформою, яка дасть швидкий позитивний результат, на думку політика, могло б стати введення сільськогосподарських земель у ринковий обіг. Таке рішення, без сумніву, приверне на село іноземних і вітчизняних інвесторів, стимулюватиме розвиток сільськогосподарського виробництва й забезпечить зайнятість селян. Негайного вирішення потребує ще одна важлива проблема – повернення ПДВ. Спливає час, і невирішеність цього питання дає лавинний негативний ефект для всієї економіки.
«Жорстких реформ не слід боятися, і з ними не можна зволікати. Треба чесно визнати й відверто сказати суспільству про те, що економіка країни – в глибокій ямі. Виборсатися з неї можна лише через непопулярні, але конче потрібні заходи. Ми самі повинні схвалити й підтримати реформи, а не проводити їх під тиском ззовні. Гадаю, Президент Віктор Янукович це добре розуміє. Йому слід особисто дати імпульс волі уряду, щоб замінити пропаганду реформ власне реформами», – резюмує Віктор Балога.
