За тиждень парламент може ухвалити вельми суперечливий Житловий кодекс
Сьогодні, коли триває війна навколо нового Податкового кодексу, доопрацьовується проект ще одного надважливого документа – Житлового кодексу. Ми живемо за старим, ще радянським зводом норм, ухваленим 1983 року. Проект нового парламент підтримав у першому читанні ще торік – 6 листопада.
За час, що минув відтоді, до його розробників надійшло близько 500 поправок, більшість яких ураховано. Профільний комітет парламенту вже рекомендував депутатам ухвалити кодекс у другому читанні. Визначено навіть дату розгляду цього питання – 2 грудня.
Однак сьогодні мало хто з депутатів говорить про те, що ухвалення Житлового кодексу може викликати масову хвилю обурень українців. Бо там закладено чимало змін, котрі суспільство навряд чи легко сприйме й переварить. Наприклад, повернення пені за прострочення оплати житлокомпослуг, яку Верховна Рада заборонила стягувати 1996 року через масові затримки зарплат і пенсій. У нинішній кризовій ситуації це прямий виклик суспільству. Неймовірно, але факт: збільшуючи борги перед своїми громадянами (через затримку зарплат, скорочення робочих місць тощо), уряд збирається посилити відповідальність тих самих громадян за свої ж борги.
У той час, коли постійно дорожчають продукти харчування й тарифи на комунальні послуги, повернення пені (а міністр ЖКГ нещодавно заявив, що очікує цього з 1 січня наступного року) сприймається як антисоціальний крок. Деякі політики вже навіть заявляють, що через комунальні борги від людей можуть відбирати житло. У це, звичайно, слабо віриться. Але, зважаючи на зміну ставлення влади до людей за останній рік, у душу закрадається тривога.
Крім того, передбачається ще одна цікава зміна – примусове виселення з будинків. Ідеться про багатоповерхівки, які заважають будувати дороги й мости, а також реконструювати мікрорайони. Насамперед це стосуватиметься хрущовок, які часто псують вигляд центральних частин багатьох міст.
Це нововведення вигідне насамперед будівельним компаніям, які через небажання мешканців покидати свої квартири досі не могли реалізувати свої плани з докорінної перебудови центральних районів міст, заставлених хрущовками. Раніше розглядалася норма, що реконструкція відбуватиметься тоді, коли згодні 70–90 % мешканців будинку. Відповідно до нинішнього проекту Житлового кодексу, навіть якщо 90 % власників квартир проти, дім однаково можуть знести. А тим, хто не згоден на умови компенсації, через суд «запропонують» житло, згідно із законом «Про примусове переселення при громадській необхідності».
Проект передбачає, що людина, яка погоджується на переселення, має отримати не гіршу квартиру, ніж та, в якій мешкає. Або дістати грошову компенсацію, що дорівнює ринковій вартості житла. Однак, знаючи, як працює наша влада, можна не сумніватися, що ця ринкова вартість буде значно заниженою. Та й, крім того, коли йдеться про нерухомість, поняття середньоринкова вартість – надзвичайно неоднозначне. Адже ціна квартири залежить від престижності району, екологічних умов, зручності транспортних розв’язок. Зрештою, навіть від наявності поряд хороших садочків і шкіл. Тож про який середній показник може йти мова?
До слова, багато хто вважає, що забудовники намагатимуться відправити мешканців на околицю, де квартири дешевші. А довести через суд свою правду людям буде дуже складно. Тому можна сміливо прогнозувати, що, коли ці зміни будуть ухвалені й почнеться примусове переселення, влада стикнеться з масовими протестами жителів хрущовок.
Викликає низку зауважень і положення про переведення житлових приміщень у нежитлові. Особливо привертає увагу те, що при цьому мешканці не мають права претендувати на компенсації або інше житло на заміну.
Крім згаданих, у проекті Житлового кодексу є й чимало інших неоднозначностей. Однак не будемо пхати воза перед кіньми й почекаємо, чим закінчиться історія з ухваленням Податкового кодексу. Можливо, відчувши неочікувано сильний опір, влада зрозуміє, що суспільство нахрапом брати не можна, попустить віжки й спробує толерантніше і зваженіше підходити до таких важливих законів. А може, навіть відкладе розгляд Житлового кодексу до кращих часів.
