Висунула його в депутати партія «Відродження», якою на Закарпатті управляє нардеп Михайло Ланьо (відомий під прізвиськом Блюк), який у свою чергу був близьким другом Михайла Токаря, на той час депутата Закарпатської обласної ради, і успадкував частину його імперії після вбивства.

Як зазначено на сайті ЦВК, Ситар Іван Павлович, 11.07.1972 року народження, громадянин України, освіта середня спеціальна, безпартійний, тимчасово не працює, місце проживання: с. Колочава – є кандидатом у депутати Міжгірської райради по 14 округу від партії «Відродження».

Саме ця людина у лютому 2000 року була засуджена до 15 років в’язниці рішенням колегії Закарпатського обласного суду за вбивство (як безпосередній стрілок, виконавець) Михайла Токаря (відомого також за прізвиськом «Геша», а на той час депутата Закарпатської обласної ради) 25 грудня 1998 року.

Також 15 років як виконавець (безпосередній стрілок) вбивства отримав громадянин Білорусі Дмитро Кулинич, стільки ж – Іван Рабчак (відомий під прізвиськом «Білорус»), засуджений за організацію вбивства. Замовником вбивства у справі проходив Євген Ігнаткін (відомий за прізвиськом «Хокеїсть» та Женя Донецький).

Усе це наштовхує на роздуми і є додатковим доказом на користь версії про зацікавленість у вбивстві Михайла Токаря людей, які сьогодні відкрито співпрацюють на виборах у Закарпатті – Віктор Медведчук, який отримав тоді на Закарпатті абсолютну політичну владу, і Михайло Ланьо (Блюк), який успадкував частину імперії «Геші».

• Медведчук
• Ланьо
• солідарність