У Мукачеві пройшла зустріч з "жінкою-кішкою" (ФОТО)

Коссак Ольга Святославівна – це її справжнє ім’я, Ева Гата – псевдонім у художній літературі, що у перекладі з грецької, португальської, італійської означає жінка-кішка, але саме кішка-жінка, бо “гатос” – кіт-хлопчик – пізніше пояснила письменниця. – Чому Ви ховаєтеся за псевдонім і що він означає? – Коссак Ольга і Ева Гата – це два різні життя, так легше жити. Ева – це перша жінка і взагалі жінка, а гата - кішка, та, що робить усе, що хоче сама, ніхто їй не вказує що робити. Можливо воно так і має бути, саме про це і мій перший роман «Очищення, або роблю що хочу». - Українська письменниця… Кандидат фізико-математичних наук. Доцент кафедри прикладної математики Львівського університету. Написала купу підручників з точних наук. Що спонукало до написання першого роману? - Так сталося, що треба було поїхати з України, по роботі у Грецію. І коли я ступила на Грецьку землю, десь у середині мене щось наче перевернулося, у голові перемкнулося, я тоді вже зрозуміла, що зі мною відбувається щось дивне. Через деякий час, перебуваючи там, я почала інакше мислити, стала помічати, що ті філософські настанови допомагають мені керувати моїм життям. Міфи, трактати, зв’язки між причинами і наслідками – усе тісно пов’язане і цікаве. Храми і вершини, таємничі трикутники – взагалі Греція полонила мене і спонукала до нових відкриттів, до бажання щось написати. Для себе, чи на загал – ще сама не знала, просто хотілося. А потім виникла ідея написати книжку, але таку, яка б суттєво відрізнялася б від інших. Мені не подобалося, що у сучасній літературі, як на мене, відсутній причинно-наслідковий зв'язок. Головні герої, події, явища незрозуміло звідки беруться й не знати куди потім діваються. Це притаманне більшості творів. «Очищення, або роблю що хочу» - моя перша книжка. Вона є підказкою для людей, які шукають відповідь, вона вся складається із деталей і дрібниць. Саме з дрібниць складається усе наше життя, просто потрібно їх навчитися помічати. Зробиш щось у малому – зробиш й у великому. Якщо навчишся любити і поважати себе, то і світ навколо почне змінюватися. Я люблю писати про зміни в житті і подаю приклад як змінити життя на краще. Потрібно це робити поступово від найменшого. Наприклад, прибравши у шухляді. Де на дні тієї шухляди ви можете знайти телефонний номер давнього друга, або ж іншу дуже потрібну вам річ. Зробивши лад у шухляді, можна навести порядок у своєму житті. У цьому, між іншим, може стати порадником моя книжка «Тут і там, або стежка між Парнасом та Олімпом», де розповідається про людей, котрі наче все мають, та для цілковитого щастя їм щось не вистачає. Про це ідеться у книжці. - Розмовляєте і пишете українською мовою , чому не пишете грецькою або російською, якими так само добре володієте? - Наразі в державі загострене і відкрите питання про розвиток та збереження української мови, люди не вміють правильно відстоювати і захищати свої інтереси. Я українка, народилася тут і тут хочу померти. Це моя земля, яка розуміє мене і мою мову. Доведено вченими, що кожна земля має свою вібрацію, яка спричинена коливаннями звуків, що тисячоліттями використовуються тут, а отже й мовою. Що таке мова - засіб спілкування, інтонація, звуки. Людина має розмовляти тією мовою, яка притаманна тій землі, на яку вона ступила, чи на якій вона живе, тільки тоді буде гармонія, не буде протистояння, тільки тоді людина зможе бути щасливою. - Як гадаєте, для кого ви пишете, хто ваші читачі? - Насамперед пишу для себе, роблю те що хочу. Думаю, і жінки, і чоловіки, хоча чоловіки, нажаль, менше читають. - Ви вірите в долю? - Події відбуваються відповідно до нашого ставлення до них. Якщо ви чогось будете боятися, воно неодмінно трапиться. Якщо ви цього не будете боятись – воно з вами не станеться, навіть, якщо трапиться, ви не звернете на це уваги. Отож фаталізму, як такого немає. Проте якісь віхи є. Вони мусять бути, аби давати підказку. Тому, що є генеральний план. До прикладу вам потрібно пізнати прощення. Ви прийшли сюди, аби пізнати прощення. Як ви можете його пізнати, якщо вас не образять? Без образи ви його ніколи нікого не зможете пробачити. Ви не здобудете цього досвіду. Часом ми отримуємо щось абсолютно протилежне для того, щоби пізнати те, задля чого живемо. - У чому сенс життя? - Сенс життя в тому, аби перетворювати, трансформувати: неприємності в приємності, несмачне в смачне, погане ставлення у добре. І намагатися у всьому бачитись щось хороше. Бачити не лише темні сторони, але й півтони, тому, що це дрібниці, які насправді творять наше життя. - Ваше побажання читачам. - Я хочу побажати, аби люди були дуже уважними до дрібниць. А ще потрібно бути цікавим. Не боятися ступати у прірву, бо початок – це завжди невідомість. Іноді я боюся. Але потім вирішую все-таки спробувати.