Держава вкотре повернулася до спроб обмежити вплив насильства на дітей і підлітків в українському інформаційному просторі, аби сприяти їх гармонійному розвитку та психічному здоров'ю, а у підсумку – мати здорове суспільство.
Свої пропозиції з цього приводу виклала Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі в проекті Плану заходів протидії насильству і інформаційному просторі, посилаючись при цьому, зокрема, на думки психологів, які застерігають, що інформаційне насильство призводить до "стану теленаркоманії, візуальної залежності". А в підсумку все це руйнує стосунки з оточуючими людьми, а інколи й призводить до скоєння тяжких злочинів.
Так, в рамках плану заходів Нацкомісія пропонує завершити формування переліку "білих сайтів", рекомендованих для перегляду дітьми; провести серед ЗМІ акцію "Тайм-аут" на розповсюдження в інформаційному просторі будь-якої інформації, що пропагує агресію, насильство, жорстокість, шкідливі звички; забезпечити навчальні заклади програмами, що блокують доступ до порносайтів та сайтів з деструктивною інформацією; провести перевірку дотримання культурно-розважальними закладами, ігровими залами, комп'ютерними клубами нормативно-правових актів щодо порядку відвідування їх дітьми, а також сприяти безоплатному встановленню власниками торгівельних мереж з продажу комп'ютерного обладнання програмних фільтрів для захисту від негативного контенту на комп'ютери, що купують для дітей.
Новації Нацкомісїі
Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький у коментарі ТСН.ua наголосив, що інформаційний простір поєднаний із ризиками і небезпеками, а кількість інформаційної продукції, яка пропагує насильство, постійно зростає. А, крім того, зростає і кількість злочинів, вчинених підлітками і молоддю на насильницькому ґрунті.
"Поширюється дитяче насильство, яке стає предметом відтворення на електронних носіях і передається через мобільний контент. Серед дітей частішають такі слова: мені нецікаво бути добрим", – розповів про сумну тенденцію експерт.
Саме це змусило Нацкомісію взятися за розробку відповідного плану дій. При цьому Василь Костицький наголосив, що якщо доросла людина, натрапивши на сюжет, у якому показують сценарій скоєння злочину, розшматовані трупи, має змогу реагувати, вимкнувши телевізор. То в ситуації з дітьми – навпаки, бо, за словами фахівця, така інформація "акцентує дитячу увагу".
В умовах існування інформаційного суспільства, на думку Василя Костицького, держава має два варіанти поведінки, аби забезпечити безпечність інформаційної продукції: або домовлятися з медіа-бізнесом, і він далі займається самоконтролем, або ж держава буде "закручувати гайки".
Для вирішення проблеми перенасичення інформаційного простору насильством сьогодні першочерговими заходами Костицький вважає вирішення двох проблем. Перший – налагодження діалогу між власниками і вищим менеджментом ЗМІ, які мають продемонструвати соціальну відповідальність, та державними посадовцями, які мають продемонструвати політичну волю.
Друга – посилення невідворотності відповідальності.
"Закон однаковий для всіх. Якщо один канал пропагує з ранку до вечора у різних формах (або приховано, або відверто) алкогольні напої і пропонує алкогольну рекламу, і не несе за це жодної відповідальності, а до іншого каналу з аналогічного приводу є претензії – це ненормально", – зазначив експерт.
При цьому він наголосив, що ніхто не прагне заборонити рекламу. Основне завдання полягає в тому, щоб вилучити із загальнодоступних телепередач інформацію, яка руйнує дитячу свідомість.
Насильство в новинах. Чимало елементів насильства міститься сьогодні у звичайних новинних сюжетах на телебаченні. Та, на думку Василя Костицького, їх обов'язково потрібно показувати, щоб суспільство знало проблеми, було готове до них, бачило приклади, як з таких ситуацій можна вийти. Але при цьому, за його словами такі інформаційні повідомлення не повинні містити рецептів скоєння злочинів та посягати на приватне життя людини (виставляти його напоказ, тим більше, якщо це, наприклад, дитина, що стала жертвою дитячої порнографії або зґвалтування). Крім того, Костицький вважає неприпустимим "смакування понівеченими тілами".
До того ж, експерт наголосив на незбалансованості нинішніх новин, тобто здебільшого висвітлюються насильство, вбивства і крадіжки, проте нечасто повідомляється інформація про культурні події чи спортивні досягнення. При такій незбалансованості, дитина, що бачить тільки одну негативну сторону, починає вважати, що іншого життя просто не існує, застеріг фахівець.
Перелік "білих сайтів". З ідеєю формування переліку "білих сайтів", рекомендованих для перегляду дітьми, Нацкомісія з питань моралі виступає не вперше. Свого часу вона вже пропонувала, аби торговельні мережі включали "білі сайти", як загальні доступні на комп'ютерах, що продаються дітям.
"Комісія, вивчивши матеріали і пропозиції Міносвіти, Мінкультури, МОЗ та інших, сформувала перелік "білих сайтів", оприлюднила його. Бізнес це підтримав. Але кілька медіа-ресурсів сказали, що це – цензура. Чому ж там цензура, коли йшлося тільки про дітей? І це річ добровільна: хочеш – робиш, не хочеш – не робиш. Ми пропонували передати перелік в магазини, школи, виставити фільтри на шкільних серверах. Бо у нас у будь-якій школі натисни кнопку, і маєш в Інтернеті все те, проти чого суспільство виступає", – розповів Василь Костицький.
Фільтри при формуванні переліку "білих сайтів", за словами експерта, були наступні: вилучалося все, що містить елементи насильства, жорстокості, пропагує наркоманію, алкоголь, що пропагує неофашизм, українофобію, русофобію, антисемітизм.
Комп'ютерні клуби. Необхідність проведення перевірок комп'ютерних клубів Костицький пояснив прикладом, коли дитина просиділа три доби у такому клубі, а потім її лікували психіатри.
"Треба проводити рейди і дивитися, що там відбувається. Бо менеджмент не цікавиться тим, що по вечорах діти там зависають", – наголосив він.
Чи виникнуть ризики та зловживання під час втілення цього плану? Це, на думку Василя Костицького, залежатиме від людей, але бездіяльність у цій ситуації – ще гірше.
Критична оцінка
Вкрай критично оцінює розроблений Нацкомісією план голова правління Центру освітнього моніторингу, екс-заступник міністра освіти України Павло Полянський.
Таку оцінку він пояснив тим, що вкрай обережно ставиться до будь-яких спроб державних структур намагатися контролювати щось в інформаційному просторі. Тому що, за його словами, нерідко під прикриттям боротьби за чистоту чогось намагаються контролювати доступ громадян до інформації та вільний обмін інформацією, яка є ані загрозливою, ані екстремістською, ані шкідливою.
"Цей план здається таким, що є в річищі політики, яка свого часу випробовувалася в Білорусії, і яку сьогодні також намагаються запровадити в Росії. Не думаю, що такі бюрократичні методи, що розробляються і здійснюються без залучення громадянського суспільства, експертного середовища, є ознакою демократії і зможуть дати позитивний ефект. Такі цілі досягаються консолідованими зусиллями громадянського суспільства, неурядових організацій, зовнішнім моніторингом виконання цих завдань", – зазначив експерт.
Обережно ставиться Полянській і до ідеї створення переліку "білих сайтів", наголошуючи, що важливим при цьому є те, хто формуватиме такий перелік і на підставі чого. При цьому він наперед прогнозує, що нічого позитивного з цього не вийде, бо така ідея є проявом тоталітарного способу мислення.
"Це – намагання відколоти шматочок криги від величезного айсберга, навіть не осягнувши розміри і масштабність проблеми. Це безперспективна річ, яка може бути використана політиками для перешкоджання роботі тих чи інших інформаційних сайтів чи агенцій", – застеріг експерт.
Щодо акції серед ЗМІ "Тайм-аут", що також запропонована Планом Комісії Павло Полянський зазначив, що це – "чергові, винятково адміністративні намагання вирішити зовсім не адміністративну проблему".
"Якщо якийсь інформаційний ресурс захоче впровадити таку редакційну політику, то йому не треба буде ані благословення, ані дозволу жодної з комісій, ані наявності в переліку якихось заходів. Нічого з цього не вийде. А такими кроками Комісія просто хоче проімітувати бурхливу діяльність і підкреслити необхідність свого існування, оскільки вже не один раз порушувалося питання про її ліквідацію", – зазначив педагог.
Прагнення забезпечити школи комп'ютерними програмами, які блокують доступ до порносайтів Полянський назвав "холостим пострілом", оскільки, за його словами, все програмне забезпечення, яке постачалось і постачається до навчальних закладів, вже обладнано такими програмами.
Що ж до перевірок комп'ютерних клубів – вони проводилися неодноразово, зазначив експерт.
"В умовах тотальної корумпованості тих, хто перевіряє, і тих, кого перевіряють, це свого часу не дало ефекту і навряд чи вдасться кавалерійськими наскоками вирішити цю проблему зараз", – підсумував Полянський.
Головне – приклад батьків
У питанні протидії насильству та впливу його елементів в інформаційному просторі на дітей та підлітків набагато більше залежить від батьків, аніж від держави, переконані психологи.
Так, психолог, психотерапевт Дар'я Селіванова вважає проблематичним заборону доступу до певних сайтів саме для дітей, адже завжди залишаються Інтернет-кафе та публічні місця, де є вихід в мережу. Тому, на її думку, це, в першу чергу, задача батьків – формувати правильне ставлення дітей до того, яка інформація їм потрібна, яка – ні.
Крім того, психолог переконана, якщо дитина зацікавлена отримати інформацію, що містить елементи насильства, вона знайде змогу отримати її.
"Важливіше для батьків сформувати у дитини такий психоемоційний стан, за якого не буде потреби шукати інформацію з елементами насильства чи жорстокості. Але наскільки це можна вирішити на державному рівні – важко сказати. Тому що якщо у дитини залишається бажання, завжди знайдеться спосіб його реалізувати", – зазначила Дар'я Селіванова.
Небезпека споживання дитиною такого роду інформації, за словами психолога, полягає в тому, що дитяча психіка легко піддається зовнішньому впливу, і з часом дитина починає вважати насильство чимось нормальним, звичайним явищем.
Водночас дитячий психолог Юлія Ульянова наголошує на актуальності проблеми та потребі її вирішення. Причому вона вважає, що і держава повинна залучатися до вирішення цього питання, але, на її думку, це вкрай мало ефективно. Погоджуючись зі своє колегою, Ульянова зазначає, що контролювати дитину в цьому сенсі та нести за це відповідальність повинні батьки.
"Робота держави в цьому сенсі буде мало ефективною тому, що з одного боку у держави немає потрібних важелів, а з іншого – наші батьки дуже добре вміють обходити певні закони. Тож відповідно якщо на це будуть витрачені кошти і певні кроки будуть здійснені, ймовірність, що це якось вплине на дітей, дуже невелика. Особистий приклад батьків і формує світогляд дітей", – розповіла психолог.
Чому діти взагалі звертають увагу на подібні інформаційні повідомлення з елементами насильства? По-перше, на думку Юлії Ульянової тому, що це просто заповнення часу, а цієї інформації довкола вдосталь. По-друге, за словами психолога, всі діти завжди мають певну долю агресії, яка повинна якось проявлятися.
"Якщо раніше діти ганяли у футбол, грали в квача, тобто вели активне життя, це був спосіб виходу негативу та агресії, тієї, що в нормі притаманна абсолютно всім дітям. Зараз цього, на жаль, немає, і діти пасивні. Відповідно все, що пов'язано з негативом, так чи розвивається та культивується Інтернетом чи телебаченням", – зазначила експерт.
Обидва психологи вітають формування переліку "білих сайтів". Так, Юлія Ульянова зазначила, що створення такого списку – гарна ідея, тому що "в будь-якому разі дітям потрібно обмежити доступ до ресурсів, що містять негативну інформацію, насильство, жорстокість, розпалюють ворожнечу тощо". При цьому вона не виключає, що формувати його може держава.
Водночас Дар'я Селіванова зазначила, що батькам і соціальним установам буде простіше, якщо буде зрозумілим, на які сайти можна спокійно давати доступ дитині, на які – ні.
"Так простіше буде контролювати той масив інформації, з яким дитина має справу. Бо батьки знатимуть, що до певних сайтів можна спокійно залишити відкритий доступ і не перейматися змістом матеріалів на ньому", – додала вона.
Крім того, експерти радять обмежити доступ дитини до перегляду новинних повідомлень, особливо сучасних – які насичені здебільшого негативними повідомленнями, кримінальними історіями, смакуванням жорстоких подробиць та деталей насильства.
"Тільки з певного віку дитині можна дозволяти дивитися новини – тоді, коли з'явиться розуміння соціального життя, після 13-14 років. Крім того, нинішні новини мало схожі на новини. Якщо йдеться про авіакатастрофи, виверження вулканів тощо – це життя, це дітям можна бачити, але батькам треба пояснювати їх. Якщо ж це такі сюжети, які переважають сьогодні – про побутові злочини, вбивства – це жах. Такі новини і кримінальні програми не можна дивитися дітям. Тобто ці програми можна показувати лише в пізній час, коли діти їх не дивитимуться", – наголосила Юлія Ульянова.
Крім того, психолог підтримує ініціативу перевірок комп'ютерних клубів, але припускає, що ефект від цього буде невеликий, адже діти, вийшовши з одного клубу, підуть до іншого.
"Минулого тижня у мене на консультації був хлопець 14 років, який сам говорив: "Зробіть щось, аби у мене зник комп'ютер та все, що з ним пов'язано. Я намагався вимикати все, але тоді я йду до друзів чи в клуб". Тобто він розуміє свою залежність і проблеми, які вона створює, але нічого не може з цим зробити. У цій ситуації та подібних держава нічим не допоможе. Тільки батьки", – підсумувала експерт.
