Мукачево.net поспілкувався з одним зі фаворитів виборчих перегонів на мажоритарному виборчому окрузі №68, де з поміж інших закарпатських округів зберігається інтрига щодо результату та переможця.
– Ми всі вже на фінішній прямій дочасних виборів. Як ви плануєте завершувати цю кампанію?
– До самого вечора п’ятниці, 24 жовтня, планую проводити зустрічі з виборцями, кожного дня їжджу по району, місту.
У суботу, в день тиші, проведено організаційні заходи у самому штабі, щоб готуватись вже до самого дня голосування. Там зберуться спостерігачі, волонтери, члени комісії, щоб обговорити всі інші аспекти та визначити спільні дії з метою захисту результатів виборів.
– Чи є щось, що може докорінно змінити ситуацію на 68-ому окрузі за ці дні, що залишилися до дня голосування?
– Не думаю, що щось може змінитись за останні дні. Єдине, це масовий підкуп виборців, який традиційно проходить напередодні виборів. Хоча дуже надіюся, що підкуп вже втратив свою силу, і ті хто його здійснює, не зможуть перемогти.
– Як ви бачите день голосування: чи не очікуєте силових сценаріїв, провокацій, підкупу?
– На даний час основною проблемою виборів на 68-ому окрузі залишається підкуп виборців. Щодо силових сценаріїв – не думаю.
Впевнений, що у день виборів підкупу не буде, однак за деякий час до голосування електорат намагаються підкупити. Звісно, вже не у таких масштабах як колись, однак, є випадки. З підкупом повинні боротись правоохоронні органи. Це їхній прямий обов’язок. Побачимо, як вони впораються.
– Як ви плануєте організовувати роботу спостерігачів на проблемних дільницях? До прикладу, де голосує багато ромів, чи де залишився сильний вплив екс-регіоналів.
– Тут питання не у спостерігачах, а у компетентності правоохоронців на дільницях. До цього часу, правоохоронці не здатні були гарантувати безпеку та порядок, вони навіть не намагались це робити. Хочеться вірити, що ситуація змінилась. Важливу роль відіграють волонтери. Однак, на жаль, на таких дільницях все вирішується ще до дня виборів. Хочеться, щоб голосування показало не викривлений результат, через підкуп, а справжні очікування ужгородців.
– Від кого з кандидатів йде загроза підкупу?
– Це ті, хто дискредитував себе, тобто екс-регіонали, які не можуть розраховувати на чесні вибори. Вони володіють матеріальними ресурсами для цього, тому, відповідно, хочуть потрапити до парламенту, щоб захистити свій бізнес.
– На ваш погляд, між ким зараз точиться основна боротьба, хто, ймовірно, потрапить до парламенту? Бо окрім фейкових, жодного притомного соцдослідження по Ужгороду ніхто не бачив.
– Я вважаю, що основна боротьба точиться зараз між регіоналом Ковачем та мною. Тут вирішуватимуть все 2-3 % різниці.
Думаю, що у нас ситуація буде подібна до Херсонщини, де, якщо не помиляюсь, на минулих виборах різниця між депутатами складала 89-90 голосів. Як показує українська історія, зло завжди об’єднується, а добро – розпорошене. Тому і виникає такий контраст результатів. На жаль, ми не змогли визначити єдиного демократичного кандидата, через що є можливість перемоги представника старої влади. Об’єднання зняло б всі питання щодо переможця на нашому окрузі.
– Чи були у вас перемовини з іншими демократичними кандидатами, як вони проходили і чим закінчились?
– Я мав розмову майже з усіма кандидатами, не тільки демократичного крила. Однак, балотування до ВР міняє людей. Ще вчора ті, хто був адекватною людиною, професіоналом своєї справи, сьогодні стали жити в іншому світі, у світі ілюзій. Вони сприймають світ так, як їм це вигідно.
Крім того, окремі кандидати знають що не переможуть, але все одно не хочуть об’єднати зусилля з тих чи інших причин.
Я намагався докласти максимум зусиль , однак, переконати усіх не вдалося. Я всім нагадував 2012 рік, коли колеги з «УДАРу» відмовились співпрацювати і не підтримали кандидата Павла Чучку, через що переміг регіонал Ковач. Зараз схожа ситуація: замість Буланова – Горват, замість Чучки – Щадей. Люди не розуміють, чи не хочуть розуміти: якщо ти сфотографувався з Кличком – це ще нічого не значить.
– Ви зареєструвалися в останній день. Чому все ж вирішили йти у нардепи, адже чимало ужгородців покладають на вас суттєві надії як на керівника міста?
– Я вирішив балотуватись тільки тому, що нікого не побачив гідного, хто б міг протистояти екс-регіоналам в Ужгороді, а також через мою громадську позицію. Вийшло так, що Блок Порошенка через змову і різного роду переговори, змушені були обрали «УДАРівця» протистояти регіоналам. Ця людина була невідома широкому загалу, не популярна. Округ, іншими словами, «зливали» без бою, без боротьби. Це і стало основним чинником, чому я вирішив балотуватись. Крім того, нікому не секрет, що моє зняття з посади мера – питання часу. Вже з кінця серпня я знав, що стара команда готує голоси для мого усунення, і в будь-який момент вони нанесуть удар. Як би не закінчились вибори, тиждень-півтора після них мене усунуть від посади. З нинішнім складом міськради важко працювати, це очевидно. Я ніколи не дивився через «рожеві окуляри», й іншим не раджу.
– Разом з тим, чи залишились у вас амбіції мера?
– Звісно, коли працюєш 7 місяців очільником міста, то у тебе з’являється багато планів, ідей щодо розвитку міста, тому тобі вже не хочеться залишати посаду. Хочеться зробити багато чого хорошого.
На жаль, говорити про щось зараз дуже важко. Все що стосується благоустрою міста, все те, що ми могли зробити, ми зробили. Щоб досягти більшого, потрібно чекати реформ місцевого самоврядування, децентралізації. Після реформ можна боротись за крісло очільника міста, однак працювати тільки зі своєю командою, молодою командою. За такої ситуації вже можна працювати з містом.
– До речі, про вашу команду – хто ці люди?
– За останній рік у мене з’явилось дуже багато друзів, особливо за період ЄвроМайдану та час, коли я керував містом. Свою команду я розділяю на дві частини. У першу чергу – це молодь. Тобто, люди, віком від 18 до 35, які симпатизують моєму формату роботи, імпонують мені. Я намагаюсь бути відкритим для всіх.
З іншого боку – це лідери з різних сфер життєдіяльності та різного віку, представники окремих громад Ужгорода.
Ці дві категорії людей і складають основу моєї команди. Ще будучи журналістом та активістом з ними ми пройшли непростий шлях.
Через це я впевнений у них, впевнений у їхній підтримці, а вони у тому, що я не зраджу.
– Що зараз впливає на вибір ужгородців, жителів району, яка у них мотивація щодо вибору?
– Головний запит, який лобіюють ужгородці, – це оновлення влади. Таку тенденцію я помітив, коли їздив по району, коли зустрічався з людьми. Вони хочуть бачити у парламенті молоде покоління, люди вимагають повного перезавантаження влади. Люди бояться зради. Вони хочуть, щоб та людина, яку вони оберуть, не зрадила їхні інтереси та цінності у Раді.
– Яку явку ви очікуєте на округу?
– Хоч синоптики і прогнозують похолодання до -12, але, думаю, що явка буде на рівні 60-65%. Трохи нижча як завжди,але людям цікаво, люди прийдуть.
– Яким ви бачити майбутній парламент? Які політичні сили увійдуть в Раду?
– Крім Блоку Порошенка та Радикальної партії Олега Ляшка до Верховної Ради повинні пройти також Народний Фронт, Батьківщина, Громадянська позиція Анатолія Гриценка, Самопоміч, Свобода, і на жаль ще Сильна Україна Тігіпка. На щастя, до Ради не потраплять Опозиційний блок і КПУ. У всякому разі, я дуже на це сподіваюся.
– Якщо вас оберуть народним депутатом, які першочергові рішення плануєте ініціювати у Верховній Раді?
– Я планую приділити увагу двом важливим моментам. Перше: разом з колегами ініціювання позачергових виборів органів місцевого самоврядування. Це торкається не лише Ужгорода, але й цілого Закарпаття. Друге: сприяти децентралізації влади в регіоні. Тобто, щоб наші органи місцевого самоврядування позбулись тієї залежності, до прикладу, від Держказначейства, яка зараз є. Це дасть нам можливість вільно використовувати наші кошти для власних потреб: ремонту доріг, вулиць, освітлення, озеленення і т.д. На всіх зустрічах я повторюю одну цифру – 63 мільйони гривень. Це наші кошти, які є на рахунках у Держказначействі, і ми не можемо ними користуватись. Така проблема повсюди в Україні. Після прийняття відповідного закону, кожне місто чи село, маючи свій рахунок у державному банку, зможе вільно користуватись коштами на власні потреби, а не чекати «доброї волі» Києва.
Виходить так, якщо ти не маєш лобістів у тих «колах», ти не можеш вибрати своїй громаді кошти. На жаль, Ужгород ніколи не мав таких лобістів. В Ужгороді проживають два депутати Верховної Ради, але вони нічого не зробили для допомоги рідному місту. Тобто, що з ними, що без.
– Є така думка, що новий парламент не протягне більше року. Як ви дивитесь на такі перспективи?
– Навіть якщо так, то я не бачу у цьому проблеми. Всяке може бути, особливо у теперішній ситуації. Однак важливо, аби переобрали депутатів місцевих рівнів, адже влада «регіоналів» дискредитована, і ради, обрані за режиму Януковича, не відображають ситуацію у суспільстві. Новий парламент повинен у перший місяць роботи ухвалити всі важливі законопроекти щодо децентралізації та боротьби з корупцією. Цьому парламенту важливо запустити зміну цілої системи, а вже потім хай вирішують, скільки працюватимуть.
Іван Романчук, для Мукачево.net
